Ладижинська громада провела в останню путь старшого матроса Володимира Луканюка, який загинув під час бою на Донеччині 8 лютого 2025 року. Воїн добровільно став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення. На початку 2025 року він зник безвісти, а згодом стало відомо про його загибель.

Володимир Луканюк народився 30 липня 1973 року на Івано-Франківщині. Закінчив Богородчанське середнє професійно-технічне училище, де здобув спеціальність електрогазозварника. Згодом опанував водійську справу, а у 1990-х роках проходив строкову військову службу.

З 2016 року його життя було пов’язане з Вінницькою птахофабрикою. Там він працював старшим оператором котельні у філії Комунального комплексу. Колеги поважали Володимира за доброту, щирість, мужність і працьовитість. Кажуть, що на нього завжди можна було покластися.

Володимир був люблячим чоловіком, батьком і сином. У вільний час займався бджільництвом — мав власну пасіку, виготовляв медові суміші та пригощав рідних і знайомих медом. Це захоплення було для нього справжньою справою душі.

У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік добровільно став на захист Батьківщини. Служив старшим стрільцем-оператором десантно-штурмової роти Збройних Сил України.

8 лютого 2025 року Володимир загинув під час бою поблизу населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.

Церемонія прощання із захисником відбулася на площі Фонтанів у Ладижині. Від імені громади співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого висловили представники міста.

Вдячні ладижинці проводжали воїна в останню путь, стоячи на колінах.

Світла і вічна пам’ять захиснику України Володимиру Луканюку.