В Україні затвердили єдиний стандарт, який визначає критерії госпіталізації пацієнтів для отримання стаціонарної медичної допомоги. Відповідний наказ МОЗ №1044 від 30 липня 2026 року уніфікує підходи до планової та екстреної госпіталізації, а також до переведення пацієнтів між відділеннями та виписки.

Нові правила мають допомогти лікарям визначати, коли пацієнтові справді необхідне цілодобове перебування у стаціонарі, а коли медичну допомогу можна безпечно надати амбулаторно. Водночас критерії не скасовують індивідуального рішення лікаря — під час госпіталізації враховуватимуть стан людини, ризики, результати обстежень та інші обставини.

Коли пацієнта можуть госпіталізувати

Стаціонарне лікування необхідне, зокрема, тоді, коли стан людини потребує:

• цілодобового медичного спостереження;
• постійного моніторингу життєвих показників;
• проведення процедур, які неможливо безпечно виконати амбулаторно;
• безперервного лікування або медичного нагляду;
• спеціального обладнання чи умов, які доступні саме у стаціонарі.

Тобто сама наявність діагнозу не означає автоматичної госпіталізації. Лікар має оцінити, чи потребує конкретна людина перебування у лікарні.

Що робитимуть, якщо одразу незрозуміло, чи потрібен стаціонар

У випадках, коли після первинного огляду неможливо одразу визначити необхідність госпіталізації, передбачена можливість спостереження за пацієнтом до 24 годин. За цей час медики можуть оцінити динаміку стану та визначити подальшу тактику лікування.

Це має дозволити уникати як необґрунтованої госпіталізації, так і передчасної виписки пацієнта, якому все ж потрібна стаціонарна допомога.

Враховуватимуть не лише медичний стан

Під час прийняття рішення можуть брати до уваги й обставини, які впливають на безпеку лікування поза лікарнею. Зокрема, важливим може бути питання, чи має людина можливість отримувати необхідну допомогу вдома та чи є поруч особа, яка може забезпечити належний догляд.

Таким чином, новий підхід не зводиться до простого принципу «важкий діагноз — госпіталізація, легкий — лікування вдома».

А якщо пацієнт уже перебуває у лікарні?

Новий стандарт стосується не лише моменту госпіталізації. Критерії застосовуються на різних етапах перебування пацієнта в медзакладі — від прийняття рішення про госпіталізацію до оцінки необхідності продовження стаціонарного лікування та виписки.

Якщо людина більше не потребує цілодобового медичного нагляду і може продовжити лікування амбулаторно, лікар може рекомендувати виписку з подальшим спостереженням.

Водночас нові критерії не означають, що лікарні зможуть просто відмовляти пацієнтам у допомозі. Рішення має прийматися індивідуально, з урахуванням конкретного стану людини.

Як госпіталізуватимуть дітей

Для дітей рішення ухвалюватиметься індивідуально.

Окремо враховуватиметься можливість родини забезпечити безпечний догляд удома. Якщо батьки не можуть цього зробити або існують ризики для здоров’я дитини, це може стати підставою для госпіталізації.

Навіщо запроваджують єдині правила

Раніше підходи до госпіталізації могли відрізнятися залежно від медичного закладу та лікаря. МОЗ прагне зробити систему більш зрозумілою та однаковою для пацієнтів по всій Україні.

Очікується, що єдині критерії допоможуть раціональніше використовувати лікарняні ліжка, медичне обладнання та ресурси, а також зменшити кількість необґрунтованих госпіталізацій.

Водночас для пацієнта це означає, що перебування у стаціонарі має бути пов’язане саме з реальною медичною потребою, а не лише з бажанням пройти лікування в лікарні.