plan-stijkosti

Підготовка до зими під загрозою: громади не мають грошей на виконання Планів стійкості

Президент України Володимир Зеленський 14 березня підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо планів стійкості для українських міст та областей.

Згідно з рішенням РНБО, комплексний план стійкості повинен бути розроблений всіма відповідними та дотичними органами протягом двох тижнів з моменту підписання указу президента. Виконати усі положення планів потрібно до початку опалювального сезону. Вартість реалізації Планів складає більше 270 млрд грн.

Реалізація Планів вже стикається з низкою серйозних викликів — від фінансових проблем до ризиків безпеки. Про це в ефірі телеканалу «Суспільне» розповіла радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан. За її словами, підготовка до наступного опалювального сезону базується на трьох основних блоках.

Безпека і захист інфраструктури

Перший і найважливіший напрям — це захист від обстрілів. Саме він визначає, чи зможуть працювати об’єкти електро-, тепло- та газопостачання.

«Питання безпеки — це не питання місцевого самоврядування, але кожен муніципалітет докладається для того, щоб допомогти нашим ППО», — наголосила Продан.

Вона підкреслила, що громади вже активно підтримують підрозділи ППО та ТРО, які працюють на їхніх територіях. Водночас держава має забезпечити належне фінансування оборони та допомогти громадам у цих зусиллях.

Фінансова криза підприємств

Другий блок — критичний стан підприємств тепло-, водо- та енергопостачання.

Продан зазначила, що ситуація виглядає парадоксально: тарифи на електроенергію зростають, тоді як тарифи на тепло для населення залишаються незмінними. У результаті підприємства накопичують борги та не мають ресурсів для підготовки до зими.

«Держава сьогодні винна теплопостачальним підприємствам 72 мільярди гривень і не повертає», — повідомила вона.

Крім того, за її словами, держава вилучає значну частину коштів: із кожної гривні, сплаченої споживачами, 65 копійок спрямовується через механізми розрахунків, що залишає підприємства без необхідного фінансування.

Це призводить до дефіциту коштів на:

  • оплату електроенергії,
  • виплату заробітних плат,
  • закупівлю обладнання та запчастин.

У такій ситуації реалізація Планів стійкості, загальна вартість яких перевищує 270 млрд грн, опиняється під загрозою.

Роль громадян

Третій блок — це самі мешканці громад.

Продан наголосила, що важливо максимально використовувати всі доступні програми підтримки, які пропонують як місцеві ради, так і держава.

Йдеться про:

  • енергоефективні заходи,
  • участь у місцевих програмах підготовки до зими,
  • раціональне споживання ресурсів.

 

Підготовка Ладижина: окрім Плану стійкості є сподівання на підтримку міжнародних партнерів  

Ладижин трансформується завдяки спільним зусиллям влади, громади та міжнародних партнерів у напрямку сталого розвитку.

7 квітня 2026 року у Ладижині відбулася консультація «Вектори справедливої трансформації Ладижинської громади», організована німецькою урядовою компанією GIZ у межах проєкту Power4Just Transition спільно з Ладижинською міською радою.

Захід об’єднав представників місцевого самоврядування, громадських організацій, закладів охорони здоров’я, молоді та активних мешканців для обговорення майбутнього громади в умовах економічних і енергетичних змін.

 «Ладижин сьогодні активно будує своє майбутнє, спираючись на стратегічні пріоритети та шукаючи нові шляхи розвитку. Справедлива трансформація для нас – це шанс оновити економіку громади, створити робочі місця та покращити життя людей. Одним із пріоритетних напрямів ми вважаємо розвиток медично-реабілітаційного кластеру», – зазначив Олександр Коломієць, виконувач обов’язків міського голови Ладижинської міської ради.

Проєкт допомагає громаді адаптуватися до сучасних викликів, таких як російська агресія, атаки на енергетичну інфраструктуру, демографічні зміни та інтеграція України до ЄС.

В умовах переходу від централізованого теплопостачання Ладижин уже запровадив систему резервних котелень, що працює незалежно від Ладижинської ТЕС. Це дозволяє забезпечувати населення та соціальні заклади теплом навіть у кризових умовах.

«Наразі ми вже створили систему джерел резервного теплопостачання, які працюють і відпрацювали декілька сезонів. Це дозволяє нам рухатися до повної автономії та інтегрувати альтернативні джерела енергії, сонячні станції і когенераційні установки», – пояснив Михайло Гріщенко, керівник відділу житлово-комунального господарства.

Міжнародні партнери допомагають громаді прискорити впровадження проєктів, надаючи сучасні технології, консультації та ресурси для якісного планування та реалізації.

Add a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *