Від міської метушні — ближче до землі та народних традицій. 64-річна Надія Горовенко вже шість років професійно займається соломоплетінням та створенням автентичних українських оберегів. Тривалий час жінка жила в місті, але після виходу на пенсію разом із чоловіком переїхала до села Заозерне, що на Ладижинщині, де й знайшла своє покликання.

Від зернини до композиції: 30 соток під жито та сухоцвіти

Майстриня розповідає, що створення кожного дідуха чи вінка починається не за робочим столом, а на городі. Щоб мати якісний і різноманітний матеріал, пані Надія виділила під культури 30 соток власної землі. Вона самотужки вирощує:

• зернові: ячмінь, пшеницю, жито та овес;
• технічні культури й квіти: льон і різноманітні сухоцвіти.

«Щоб скласти композицію, потрібно працювати цілий рік. Особливо літом важкувато, тому що треба заготовити матеріал вчасно, його переробити весь, підбілити, пофарбувати», — ділиться специфікою роботи Надія Горовенко.

Всю технологію — від правильного сушіння, відбілювання й стабілізації рослин до складних технік плетіння — жінка опановувала самостійно за допомогою інтернету та порад інших майстринь. За шість років кропіткої праці з-під її рук вийшло майже тисяча виробів: дідухи, букети, віночки, а також кошики з лози, очерету та кукурудзяного листя.

Енергетика молитви та допомога війську

Для створення монументальних скульптур та великих дідухів у натуральну величину майстриня залучає чоловіка, адже така робота вимагає значних фізичних зусиль і може тривати близько тижня.

Кожен колосок у дідухові пані Надія викладає з особливим трепетом, адже вважає свої вироби не просто декором, а сильними родинними оберегами. Середня вартість такого виробу становить орієнтовно 700 гривень.

«Енергетика сонця, вітру, води — я до цієї енергетики додаю свою. Коли я працюю з дідухом, то молитву читаю. Все-таки це оберіг, зерно завжди було оберегом, це життя», — розповідає майстриня.

Свою творчість родина Горовенко монетизує з благодійною метою. Найчастіше люди замовляють традиційні дідухи, обрядові «маковійчики» та квіткові віночки. Частину виручених від продажу коштів Надія разом з іншими місцевими майстринями регулярно передає на потреби Збройних Сил України.

У планах — солом’яні капелюхи та музей у 200-річній хаті

Родина мешкає у Заозерному вже 13 років. На території подвір’я збереглася старовинна мазанка, якій понад два століття. Руйнувати архітектурну пам’ятку нові господарі не дозволили: пані Надія власноруч прикрасила її стіни яскравими розписами, а всередині планує облаштувати повноцінний музей сільського побуту.

Для майбутньої експозиції вже зібрано перші автентичні експонати: старовинні меблі, глиняний посуд, колісний візок для ткацтва та, звісно, найкращі авторські солом’яні вироби.

Цього літа майстриня планує не лише зробити свіжі заготовки солому та квітів, а й опанувати нове для себе ремесло — плетіння солом’яних капелюхів, аби й надалі популяризувати українське коріння та наближати нашу перемогу.