Frame 1321316458 (1)

Назару з Ладижина у Львові пересадили серце 10-річної дівчинки

У стінах Дитячої Лікарні Святого Миколая Львова вперше провели трансплантацію серця від дитини дитині. Операція тривала 3 години. Нове серце 12-річного ладижинця Назара почало битися вже на операційному столі. Так хлопчик «народився вдруге».

На долю 12-річного Назара Мазура з Вінниччини за останні роки випало чимало важких випробувань. У 2023 році хлопчику діагностували лейкоз — рак крові, а його мамі Анастасії — рак щитоподібної залози. Все це сталося в один день. Той розпач, який відчула тоді жінка, їй важко словами передати:

«У той день мені здалося, що життя закінчилося, що я зовсім одна у світі з таким горем»

У той час чоловік Анастасії і батько Назарка перебував на фронті. Тож захисник ніяк не міг підтримати найрідніших.

Медики у Вінниці негайно розпочинають тривалий курс хіміотерапії для Назара. А за три місяці, під час короткої перерви в лікуванні, хлопчик потрапляє до реанімації з важкою ковідною пневмонією. Заледве дихає: легені працюють лише на 10%. Лікарям усе ж вдається подолати пневмонію, але хвороба незворотно і тяжко вражає серце маленького пацієнта.

Новий діагноз — дилятаційна кардіоміопатія. Серце Назара розтягнулося і втратило спроможність повноцінно качати кров. Назар добре пам’ятає, що тоді сказав своїй мамі:

«Відпусти мене. Я більше не можу».

Врятувати хлопчика могла лише якнайшвидша трансплантація серця. У цей час в іншій родині стається трагедія. 10-річна дівчинка зазнає у ДТП несумісних із життям травм, і лікарі змушені констатувати смерть мозку. Попри біль втрати, батьки загиблої дитини дають згоду на посмертне донорство. І виявляється, що її серце підходить Назару. У хлопчика з’являється шанс.

Ця операція відбулася 30 квітня. Зараз Назарко вже добре почувається. Ходить коридорами лікарні без задишки.

«До хвороби наше життя було звичайним: дім-робота-дім. А тут раптом наш син на очах згасає. І допомогти йому може лише донорське серце. Я кожного дня молюся і дякую сімʼї дівчинки, яка, попри страшну втрату, погодилася на донорство і врятувала нашого Назарка. Ми хочемо, аби про трансплантацію знало якомога більше людей», — каже Анастасія.

Назар тепер знову може дозволити собі мріяти. Він хоче стати президентом України та допомагати дітям. Але спершу — просто повернутися до рідного міста Ладижин та з’їсти лаваш із сиром на мангалі.

Add a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *