На Ладижин припадає понад 60% промислових викидів Вінницької області, але власного державного пункту спостереження за повітрям у місті поки немає. Його створення стало одним із ключових пунктів екологічної оцінки Плану справедливої трансформації громади.

Нещодавно ми розповідали про План справедливої трансформації Ладижинської громади. Він має підготувати місто до змін в енергетиці, зменшити його залежність від великих підприємств і знайти нові напрями розвитку.

Тепер міська рада оприлюднила ще один пов’язаний із Планом документ. Це 108-сторінковий звіт про стратегічну екологічну оцінку.

Він показує, з якими екологічними проблемами Ладижин входить у трансформацію, чого громада очікує до 2030 року та як збирається перевіряти результати.

Найважливіша для жителів тема тут цілком конкретна: яким повітрям дихає місто і хто це контролює.

Понад 60% обласних викидів припадає на Ладижин

У 2023 році підприємства Ладижинської громади викинули в атмосферу 57,88 тисячі тонн забруднюючих речовин. Це майже 72% усіх промислових викидів Вінницької області.

Найбільша частка належала Ладижинській ТЕС. На неї припало 54,67 тисячі тонн, або 69% обласного показника.

У 2024 році обсяг викидів у громаді зменшився до 29,84 тисячі тонн. Проте навіть цей показник становив майже 61% усіх викидів від стаціонарних джерел у Вінницькій області.

Найбільше в повітря потрапило діоксиду сірки. У 2024 році його викинули 18,11 тисячі тонн. Це понад 60% загального обсягу забруднення в громаді. Викиди оксидів азоту становили ще 2,64 тисячі тонн.

Різке зменшення загальних викидів у 2024 році потребує обережного трактування. У звіті зазначено, що після російських атак Ладижинська ТЕС працювала з перебоями та відновлювала пошкоджені енергоблоки. Отже, частина скорочення могла бути пов’язана зі зниженням обсягів роботи станції.

Власного державного поста спостереження поки немає

Попри значний рівень промислового навантаження, у звіті не названо жодного чинного державного пункту моніторингу повітря безпосередньо в Ладижині.

Найближчі згадані станції розташовані у Томашполі та Іллінцях. У липні 2026 року вони показували добрий рівень якості повітря. Проте дані з інших населених пунктів не можуть повністю відображати ситуацію в промисловому Ладижині.

Тому одним із найважливіших рішень має стати створення стаціонарного пункту державного моніторингу саме в місті. Такий пункт передбачений регіональною програмою спостереження за атмосферним повітрям.

План трансформації також пропонує створити місцеву систему контролю якості повітря, води та рівня шуму.

Для громади це має практичне значення. Жителі зможуть бачити реальні показники забруднення, відстежувати зміни після запуску енергоблоків і вимагати реакції у випадку перевищень.

Водночас у звіті стверджується, що на початок 2026 року системами моніторингу вже охоплено 82% території громади. Як розрахували цей показник, документ не пояснює. Перед затвердженням Плану міській раді варто уточнити, які саме системи працюють, де вони розташовані та чи будуть їхні дані відкритими.

Які зміни пропонує План

Очищення повітря пов’язують передусім зі змінами в місцевій енергетиці.

У громаді планують встановити три блочно-модульні котельні на об’єктах соціальної сфери, когенераційні установки для комунальних підприємств і сонячні електростанції для муніципальних закладів.

Окремо передбачені утеплення житлових будинків, ремонт фасадів і покрівель, а також встановлення індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках.

До 2030 року викиди парникових газів планують скоротити приблизно на 13%: з 3,88 до 3,38 мільйона тонн.

Ще один важливий напрям стосується відходів. У Ладижині хочуть побудувати сміттєсортувальну лінію, розвивати роздільне збирання сміття та знайти безпечне застосування для золошлакових відвалів.

План передбачає також модернізацію водогонів, каналізації та очисної інфраструктури. Для громади, де зношені мережі давно стали проблемою, це не менш важливо, ніж енергетична перебудова.

Водосховище як ресурс і зона відповідальності

Ладижинське водосховище у Плані розглядають як майбутній центр відпочинку, спортивної риболовлі та водного туризму. Його площа перевищує 20 квадратних кілометрів.

Водночас це велика екосистема, у якій налічується понад 50 видів риб. Серед них є і червонокнижні. Прибережні території також важливі для водоплавних птахів.

Тому облаштування пляжів, туристичних маршрутів і місць відпочинку має супроводжуватися контролем якості води та дотриманням меж прибережних захисних смуг.

Розвиток водосховища може принести громаді нові робочі місця. Цей напрям потребує правил, які захистять водойму від забудови, сміття та надмірного навантаження.

Ставка на медицину та реабілітацію

Ще одним напрямом трансформації має стати медично-реабілітаційний кластер.

До 2030 року планують відремонтувати або модернізувати п’ять медичних об’єктів чи відділень. Серед задумів є розвиток реабілітаційного центру, створення центру ментального здоров’я, розширення хірургічного відділення та покращення діагностики.

Для Ладижина це можливість покращити лікування місцевих жителів, залучити до міста лікарів, створити нові робочі місця та зробити громаду медичним центром для сусідніх територій.

Цей напрям набуває особливого значення через зростання кількості ветеранів, військових і цивільних, які потребують тривалого фізичного та психологічного відновлення.

Без звіту бракує конкретики

Екологічна оцінка прогнозує переважно позитивний результат. Основні ризики пов’язують із майбутніми будівельними роботами: пилом, вихлопами техніки, будівельним сміттям та локальним пошкодженням ґрунту.

Значно слабше у документі прописані способи перевірки частини обіцянок.

Для багатьох показників замість конкретних цифр вказано лише «тенденцію до зростання» або «тенденцію до зниження». Це стосується обсягів перероблення відходів, розвитку відновлюваної енергетики та кількості людей, які мають відчути результат екологічних заходів.

Наприклад, громада витрачає на охорону довкілля 822 гривні 66 копійок у розрахунку на одного жителя. На 2030 рік передбачене зростання цього показника, але конкретної суми немає.

У самому тексті також залишилися повтори та незаповнені фрагменти. Перед остаточним затвердженням документ потребує редакторського доопрацювання та уточнення частини індикаторів.

Що це означає для жителів

План справедливої трансформації пропонує Ладижину нову модель розвитку. Екологічна оцінка показує умови, за яких ці зміни мають бути безпечними.

Найближчим практичним тестом стане створення у місті власного пункту контролю якості повітря.

Важливо знати, де саме його встановлять, які речовини він вимірюватиме, як часто оновлюватимуться показники та чи зможуть жителі бачити їх онлайн.

Результати екологічного моніторингу міська рада має оприлюднювати щонайменше раз на рік. Саме ці дані покажуть, чи скорочуються викиди, чи покращується вода та скільки відходів справді переробляють.

Для громади успіх трансформації вимірюватиметься чистішим повітрям, надійною водою, сучасною медициною та відкритими даними, яким можуть довіряти жителі.