У Ладижині офіційно обліковують десятки захисних споруд, однак на практиці поведінка містян під час повітряних тривог різниться. Хтось спускається в укриття за високого рівня небезпеки, хтось робить це лише на роботі чи під час навчання, а частина опитаних не користувалася ними жодного разу.
«Поговоримо! Ладижин» запитав містян просто під час повітряної тривоги, чи спускаються вони в укриття та що впливає на їхнє рішення.
Коли небезпека зростає — йдуть в укриття
Анна розповідає, що востаннє спускалася в укриття близько тижня тому. Тоді був високий рівень небезпеки, а вона перебувала на роботі.
«Був червоний рівень. Ми всі були на роботі і всі спустились в укриття», — говорить вона.
Зараз, каже Анна, найбільше хвилюється не за себе, а за колег і за те, щоб вони вчасно відреагували на небезпеку.
Схожа ситуація у Людмили. Зазвичай вона користується укриттям рідко, однак у день опитування довелося спуститися через високий рівень загрози.
У повсякденному житті, розповідає жінка, родина стежить за інформацією про небезпеку й під час тривог залишається вдома.
Для учнів ситуація інша. Владислав, який навчається у четвертому ліцеї, каже: під час навчального процесу після оголошення повітряної тривоги учні спускаються в укриття.
«Як тільки починається тривога, ми спускаємося в укриття. Тому що це безпека учнів — вчителі відповідають за цю безпеку», — пояснює школяр.
«Не була ніколи»: частина містян укриттями не користується
Водночас серед опитаних є й ті, хто від початку повномасштабної війни жодного разу не спускався в укриття.
Софія Андріївна зі старої частини міста на запитання, чи доводилося їй користуватися укриттям, відповідає коротко:
«Ніколи. Тому що ще не прийшов час».
Валентина розповідає, що біля дев’ятиповерхівок є кілька сховищ, але вона ними не користувалася. Водночас, коли повітряна тривога застає її в центрі міста, жінка разом з іншими людьми спускається у підвальне приміщення.
«Люди збігаються — і всі збігаються. І собаки в тому числі. Чесно! Це без сміху», — говорить вона.
Ірина, яка живе на першому поверсі, також каже, що в укритті не була жодного разу.
«Постійно дивлюся, куди летить. Ну, в укритті не були жодного разу, не знаємо навіть, де вони знаходяться», — розповідає жінка.
Закриті підвали, відстань та здоров’я
Для частини людей питання полягає не лише у бажанні чи небажанні спускатися в укриття.
Валентина Олександрівна пояснює, що має проблеми з ногами, тому під час тривог зазвичай залишається вдома. Однак після одного із сильних ударів сусіди допомогли їй дістатися до укриття.
«Коли добре бабахнуло — то бігала на “Спадщину”. Повели мене сусіди потихенько», — згадує жінка.
Наталя говорить про іншу проблему — доступ до підвального приміщення.
«Не спускаюсь, бо підвал закритий. Був би відкритий, був би облаштований, то спускалася б, але страшно», — каже вона.
За словами Наталі, з подібною ситуацією стикнулася і її донька: під час тривоги хотіла зайти до підвалу, але він також був закритий.
Тетяна, яка живе у 42-му будинку, називає серед проблем відстань до найближчих відомих їй укриттів.
«Вночі не завжди в лікарню побіжиш. До школи далеко — ми не встигнемо просто реально», — говорить вона.
Підвал власного будинку, за її словами, також не використовують через його стан: приміщення затоплює.
У громаді затвердили 134 захисні споруди
12 листопада виконавчий комітет Ладижинської міської ради затвердив перелік фонду захисних споруд цивільного захисту громади. До нього увійшли 134 об’єкти загальною місткістю 38 625 осіб: 126 найпростіших укриттів, два протирадіаційні укриття та шість сховищ. 130 із цих об’єктів розташовані безпосередньо в Ладижині.
Найбільша частина переліку — 111 об’єктів у багатоквартирних будинках. Також до нього включені укриття чотирьох міських ліцеїв, чотирьох дитсадків, Заозерницької гімназії, трьох гуртожитків Ладижинського коледжу ВНАУ, а також окремі споруди на територіях підприємств та установ.
Водночас затверджений перелік містить адреси, типи споруд, площу, місткість і балансоутримувачів, але не дає інформації про фактичний стан кожного об’єкта, режим доступу або можливість користування ним усіма мешканцями. Тому офіційна кількість споруд і реальний досвід людей можуть відрізнятися.
Редакція «Поговоримо! Ладижин» раніше створила інтерактивну мапу укриттів міста, де можна знайти найближчі захисні споруди. Перед повітряною тривогою варто заздалегідь перевірити, чи доступне найближче укриття, та визначити запасний варіант.
Опитування показує: навіть після кількох років повномасштабної війни у ладижинців немає одного сценарію поведінки під час тривоги. Для когось укриття стало звичною частиною правил безпеки, для інших бар’єром залишаються відстань, фізичний стан або доступність приміщень.

Add a Comment