Ветеран російсько-української війни Петро Дудник пройшов близько 120 кілометрів на протезі, щоб допомогти військовим 14-ї бригади Національної гвардії України «Червона Калина». За вісім днів благодійного марафону він зібрав 300 тисяч гривень, за які придбав обладнання для підрозділу безпілотних комплексів.

Петро Дудник — ветеран 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка. Через стан здоров’я він більше не може продовжувати службу на фронті, однак не припиняє допомагати військовим. Нині чоловік працює у Муніципальній варті Вінницької громади.

Щоб підтримати побратимів, ветеран організував благодійний марафон. За вісім днів він пройшов маршрут від Водонапірної вежі у Вінниці до Алеї Героїв, відомої як «Стометрівка», у Хмельницькому. Найбільша відстань, яку Петро подолав за один день, становила 22 кілометри.

Під час подорожі чоловіка підтримували небайдужі люди. Водії зупинялися, щоб передати гроші на збір, воду та їжу. Допомагали й родини військових, зниклих безвісти, які розповіли про марафон.

Особливо Петру запам’ятався випадок із військовим, який запропонував підвезти його. Ветеран відмовився, пояснивши, що хоче чесно пройти весь маршрут перед людьми, які підтримують збір. Тоді військовий запитав, чи має Петро аптечку. Дізнавшись, що ні, він подарував йому власну військову аптечку.

«З цією аптечкою я тепер ходжу на роботу», — розповів ветеран.

Завдяки марафону Петру Дуднику вдалося зібрати 300 тисяч гривень. За ці кошти він уже придбав чотири 3D-принтери та три пристрої «Чуйка» для взводу безпілотних комплексів спеціального призначення 3-го батальйону оперативного призначення «Тигр».

Історія Петра Дудника — приклад того, як ветерани продовжують підтримувати військо після завершення служби на передовій. Попри поранення та фізичні труднощі, він знайшов спосіб допомагати побратимам і забезпечувати їх необхідним обладнанням.