В умовах війни національні традиції – це не просто цікаві й екзотичні звичаї та обряди, це жива нитка, що поєднує нас із нашими предками. Чому це так важливо? Традиції – це наша культурна спадщина, це те, що відрізняє нас від інших народів (хоча б від російського). Вони формують наше світобачення, виховують повагу до сім’ї, праці, природи та духовних цінностей.
Вінничани – яскравий приклад збереження традицій. Мешканці області доводять, що пам’ять про минуле жива і продовжує надихати на нові звершення. Їхні ініціативи та заходи свідчать про глибоку повагу до своїх коренів.
Зокрема, в межах інтерактиву, який тривав майже 2 тижні, наші читачі надіслали фото виготовлених власноруч дідухів та інших мистецьких творів. Так, Надія Кирилюк, яка проживає у селі Юрківці (Райгородська ОТГ) Гайсинського району і працює директором будинку культури, разом з колегою-бібліотекарем виготовляє дідухів, герби з колосків, ляльки-українки.
Антоніна Мороз (Габрись) з Тульчина прислала фото дідухів.
А пані Наталя з Бершаді, що є колегою ладижинського літературно-мистецького об’єднання, намагається відтворювати наші українські обряди і прислала фото дідухів та інших творів.
Читач Микола Денисюк написав, що дідух — це “то є символ роду наших пращурів, аріїв”, Тетяна Шепитко підтвердила це вказавши, що дідух “це символ”.
Що кожен з нас може зробити для збереження цього надбання?
Вивчати історію, брати участь у культурних заходах, передавати знання наступним поколінням. Ну й головне, пам’ятати, що кожен з нас є носієм культурної спадщини свого народу. І від того, як ми ставимося до своїх традицій, залежить наше майбутнє.
Add a Comment