Він народився в Ладижині, вчився у четвертій школі, займався академічним веслуванням. 

У 2003 році поступив в Одеський Інститут Сухопутних військ. Як сумлінний курсант брав участь у параді в місті Києві у 2004 році. Мав численні відзнаки за спортивні досягнення.

У 2007-ому півроку навчався у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони, після чого працював дільничним в Ладижині. Але згодом перекваліфікувався на майстра з ремонту – працював у лікарні, школах і дитсадках. Доля повела й на роботу у Польщу.

10 січня 2023 року Володимира мобілізували.  Служив командиром взводу військової частини у Куп’янську,  місті Часів Яр. Неодноразово був поранений. Нагороджений нагрудним знаком “Ветеран війни – Учасник бойових дій”.

Третього липня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу Нью-Йорку Бахмутського району з Володимиром втратився зв’язок, вважався безвісти зниклим, поки не відкрилася правда: героїчно загинув.

Назавжди 39….