photo_5406712507218466686_y

ТОППарадокс паркувального благоустрою: будують окремі, паркуються всі

Сьогодні, мабуть, більшість мешканців кожної ладижинської багатоповерхівки мають власні автомобілі. Гараж чи платна парковка в іншому кінці міста – нині не актуальні, адже життя стало дуже динамічним і часто небезпечним. Тому для кожного важливо мати змогу швидко сісти за кермо. Як результат — будинки обростають автівками.

У гіршому випадку машини потроху обживають прибудинкові газони. У кращому – власники автомобілів самі облаштовують паркувальні майданчики. З 2021 року в Ладижині облаштовано 180 нових паркомісць.

Разом із тим ладижинці все частіше почали встановлювати паркувальні бар’єри. Таким чином роблять пристосоване під стоянку місце особистим. Парадокс у тому, що прибудинкова територія — комунальна власність громади. Облагороджувати її можна, привласнювати — ні.

 

Демонтаж або штраф

Міська рада звернулася до ладижинців із проханням добровільно прибрати саморобні паркувальні бар’єри біля багатоповерхівок. Нагадали, що подвір’я — це спільний простір для всіх мешканців, тому блокувати місця під особисті авто не зовсім чесно по відношенню до сусідів.

Звільнити парковки від замків потрібно було до 11 травня. Після цієї дати комунальники мають право демонтувати конструкції, а витрати на ці роботи можуть стягнути з їхніх власників. Крім того, за таке порушення правил благоустрою передбачені штрафи: для громадян — від 340 до 1360 гривень, а для підприємців — до 1700 гривень.

«Поки що комунальники нічого примусово не зносили, — розповідає начальник відділу містобудування та архітектури Олександр Колісніченко. — Ми дали людям більше часу, щоб вони самі прибрали ці конструкції, бо процес почався. Хтось уже все демонтував, інші — просять трохи зачекати зі штрафами, бо життєві ситуації бувають різні. Ну от дивіться: один із майданчиків облаштував наш військовий. Не зриватися ж йому з фронту, щоб зносити той бар’єр? Хтось поїхав у тривале відрядження… Обов’язково треба враховувати такі людські фактори.

Але є й інший бік медалі. Така ситуація, чоловік повертається зі зміни о дванадцятій ночі, а припаркуватися ніде, ще й сусід  “на зло” зайняв його звичне місце. Дуже хочеться, щоб люди просто розмовляли один з одним. Не треба створювати зайвих проблем тим, хто живе поруч. Завжди можна знайти компроміс на користь спільного блага: щоб усім було і зручно, і щоб не порушувався закон».

Ілюзія власності

Ідея облаштувати стоянку для автомобілів біля будинку № 8/1 визрівала роками. Нарешті реалізувалася. Днями екскаватор розрівняв місце під майданчик, його засипали щебенем. Найпростіша парковка — майже готова.

Про створення цієї стоянки між собою домовилися чотири родини.

— Ідея зріла років шість, — розповідає один з ініціаторів Сергій Купчик. — Але тоді далеко не всі сусіди її підтримували. Поки дехто з них сам не придбав автомобіль.

Погодження із сусідами та різними службами — обов’язкова частина процедури. Але найперше дозвіл дає міська рада.

— Показав на карті міста, де має знаходитися парковка. Далі дивилися, чи в тому місці немає ніяких підземних комунікацій. У нашому випадку їх немає. Погодили із сусідами — потрібно було зібрати підписи не менш як половини жителів будинку.

Оренда трактора для підготовки майданчика, дві машини щебеню — усе це обійдеться «власникам» майбутньої парковки приблизно у 25 тисяч гривень. Якщо з часом захочуть заасфальтувати чи забетонувати її — витрати будуть ще більшими.

Тобто люди витратили час і гроші, але гарантії, що місце на цьому майданчику завжди чекатиме саме на них, немає. Разом із тим встановлювати паркувальні бар’єри тут не збираються. Планують підтримувати паркувальний порядок на майданчику завдяки комунікації та добросусідським відносинам.

Автор: Оксана Гайсин

Add a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *