ДТЕК планує закрити всі вугільні блоки до кінця 2035 року, однак продовжує ремонтувати теплові станції, потрібні Україні зараз. Для Бурштинської ТЕС уже вивчають газову заміну. Для Ладижинської такого публічного проєкту немає. Тому майбутнє міста залежить не лише від рішень компанії, а й від того, чи встигне громада створити власну комунальну й економічну опору.
Два сигнали від ДТЕК — і одне відкрите питання
ДТЕК одночасно подає два сигнали. Перший: компанія готується завершити вугільну епоху й називає кінцевою датою 2035 рік. Другий: до того часу вона ремонтує пошкоджені теплові станції, бо без керованої генерації Україні важко проходити піки споживання та аварії.
Є й третій важливий факт: для Бурштинської ТЕС ДТЕК уже шукає нову технологію — газові парогазові блоки. Для Ладижина такого рішення публічно не оголошували. Тут досі невідомо, які старі блоки залишаться в роботі, що може з’явитися замість них і скільки робочих місць збереже нова модель.
Поки компанія визначається з майбутнім генерації, місто рухається своїм шляхом: водна інфраструктура переходить у комунальне управління, а система теплопостачання отримує альтернативні джерела. Це ще не доказ швидкого закриття ТЕС. Але це ознака того, що Ладижин більше не хоче і, очевидно, не може, залежати від одного підприємства в усьому — від електроенергії до води й опалення.
ДТЕК назвав кінцеву дату для вугільних блоків
У червні 2026 року ДТЕК оприлюднив план енергетичного переходу. Компанія заявила, що до кінця 2035 року закриє всі вугільні енергоблоки, припинить видобуток вугілля і не вкладатиме кошти у нові вугільні проєкти. Інвестиції у чинні станції обмежуються ремонтом та обслуговуванням.[12]
Це важливе уточнення для Ладижина. Йдеться про загальну межу для всього вугільного парку ДТЕК. Усередині цього періоду окремі блоки можуть працювати довше або коротше — залежно від їхнього стану, потреб енергосистеми, вартості ремонту та екологічних вимог.
Чому компанія ремонтує те, що планує закрити
На перший погляд це суперечність. Насправді коротка й довга логіка різні. Після російських ударів Україні бракує потужності, яку диспетчер може ввімкнути за потреби. Тому придатний блок має цінність уже найближчої зими, навіть якщо через кілька років його замінить інша технологія.
Станом на лютий 2026 року ДТЕК оцінював ремонти й обслуговування теплових станцій від початку повномасштабної війни майже у €369 млн, а ремонти мереж — ще у €233 млн. Компанія повідомляла про понад 220 атак на свої ТЕС.[6] За січень–березень 2026 року ДТЕК Енерго спрямував 4,2 млрд грн на відновлення й підготовку до сезонів.[7] Ці цифри стосуються всього парку, а не лише Ладижина.
Отже, ремонт може бути способом купити час. Але глибока реконструкція старого блоку має сенс лише тоді, коли він пропрацює достатньо довго, щоб виправдати витрати. Саме тут починається головна невизначеність Ладижинської ТЕС.
Бурштинська ТЕС: ДТЕК уже перевіряє нову модель
26 червня 2026 року ДТЕК і GE Vernova підписали меморандум про можливе будівництво на майданчику Бурштинської ТЕС парогазової станції потужністю до 650 МВт. Орієнтовна вартість проєкту — близько €900 млн, можливий строк введення — до 2032 року.[18]
Парогазовий блок спочатку виробляє електроенергію у газовій турбіні, а потім використовує гарячі вихлопні гази для виробництва пари й додаткової електроенергії. Завдяки цьому він ефективніший і гнучкіший за стару вугільну станцію. Така генерація може швидше змінювати навантаження й підстраховувати атомні, сонячні та вітрові станції.
Чому Бурштин важливий для розмови про Ладижин
Бурштинський проєкт не можна автоматично переносити на Ладижин. Він стосується іншої станції й іншого мережевого вузла. Проте він показує напрям мислення ДТЕК: не просто ремонтувати старі вугільні блоки, а перевіряти, чим їх можна замінити.
Для Ладижина це створює природне запитання: якщо Бурштин отримав хоча б попередню технологічну концепцію, то коли з’явиться така концепція для Ладижинської ТЕС? Станом на дату цього матеріалу у відкритих джерелах її немає.
Ладижинська ТЕС: пошкоджена станція, але важливий вузол
Що відомо про технічний стан
Ладижинська ТЕС має шість блоків по 300 МВт — разом 1 800 МВт установленої потужності.[1] Це паспортна цифра історичного парку, а не нинішня доступна потужність.
Після цілеспрямованих російських атак, перша з яких була 23 листопада 2022 року, станція неодноразово зупинялась, а близько 18 тисяч жителів Ладижина залишались на період відновлювальних робіт без тепла і водопостачання.[2] Після удару 22 березня 2024 року тодішній виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук повідомив про пошкодження всіх блоків Ладижинської та Бурштинської ТЕС.[3] KSE Institute оцінював рівень пошкодження Ладижинської ТЕС станом на травень 2024 року як критичний — понад 80%.[4]
Ця оцінка не показує нинішню готовність після ремонтів. Відкритих актуальних даних про кількість робочих блоків немає. Під час війни частину інформації про критичну інфраструктуру обмежують із міркувань безпеки.[5] Але навіть без цих даних можна із впевненістю говорити, що стан самої станції та її обладнання перебуває на межі.
Чому цінність майданчика більша за цінність старих блоків
Ладижинська ТЕС — це не лише шість котлів і турбін. Тут є високовольтне приєднання, промислова земля, під’їзні шляхи, водне господарство, ремонтна база й працівники з енергетичними компетенціями. Новий об’єкт на чистому полі мусив би створювати значну частину цієї інфраструктури з нуля.
Саме тому коректніше говорити про Ладижин як про важливий енергетичний вузол, а не стверджувати, що стару ТЕС обов’язково відновлять повністю.
| ЧОГО ДОСІ НЕ ЗНАЄМО Які блоки технічно придатні до довшої роботи; скільки коштує їх відновлення; яку потужність вони реально можуть видавати; чи готує ДТЕК для Ладижина газову, батарейну або іншу заміну; скільки людей працюватиме на майданчику після 2035 року. |
Що кажуть держава, «Укренерго» та експерти
Державі потрібні і відмова від вугілля, і потужність уже зараз
Україна декларує відхід від вугільної генерації до 2035 року. Національний план з енергетики та клімату передбачає зростання чистої енергетики і скорочення викидів.[13,14] Водночас війна зруйнувала значну частину керованої генерації, тому швидкість переходу залежатиме від того, чим і коли її вдасться замінити.
За матеріалами «Укренерго», до 2030 року системі потрібні нові батареї, газова маневрова генерація, сонячні та вітрові станції.[11] Маневрова генерація може швидко збільшувати або зменшувати виробіток. Балансування — це постійне вирівнювання виробництва й споживання, без якого енергосистема не працює стабільно.
Вугільні блоки не є найкращим інструментом для маневрування: вони повільно запускаються й зношуються від частих змін навантаження. Але поки нових потужностей недостатньо, частина відновлених блоків може залишатися потрібною як перехідний резерв.
Три експертні позиції
Зберегти те, що можна швидко повернути. Прихильники цього підходу наголошують: країна не може відмовитися від придатних блоків раніше, ніж з’явиться заміна. Їхній аргумент — надійність найближчих зим.
Не відбудовувати стару систему один до одного. IEA радить Україні розвивати розподілену модель: сонце, вітер, батареї та невеликі газові установки. Її важче вивести з ладу одним ударом і легше запускати частинами.[10] DiXi Group також пов’язує довгу декарбонізацію з відновлюваною генерацією, мережами й гнучкістю, а не з простим поверненням старого парку.[20]
Використати газ як міст, але не застрягти в ньому. Експерт Олександр Харченко вважає газову генерацію важливою для найближчих 3–5 років.[19] Її ризики — ціна палива, імпортна залежність і викиди. Екологічні організації попереджають про газовий lock-in: нові дорогі активи можуть прив’язати систему до газу на десятиліття.[21]
П’ять вітропарків на Вінниччині: важливий фон, але не готова заміна
23 грудня 2025 року Наталя Заболотна, тоді перша заступниця начальника Вінницької ОВА, повідомила про план збудувати в області п’ять вітропарків загальною потужністю 544 МВт. Проєкти мали бути зосереджені у двох районах, а їх реалізація — тривати два роки. На момент заяви вони проходили документальне оформлення.[27]
544 МВт близькі до паспортної потужності двох блоків Ладижинської ТЕС — 600 МВт. Але ці мегавати не рівнозначні. Вітропарк залежить від погоди, а справний тепловий блок можна навантажити за командою диспетчера. Тому вітер потребує батарей, мереж, резервів або іншої керованої генерації.
Сам план показує: енергетика Вінниччини може ставати більш розподіленою.
ДТЕК відходить від частини комунальних функцій
У розмові про майбутнє станції часто звучить формула: «ДТЕК позбавляється непрофільних активів». 3 грудня 2025 року Кабінет Міністрів погодив передачу відповідних об’єктів із власності АТ «ДТЕК Західенерго» у комунальну власність Ладижина.[25] Це відокремлює виробництво електроенергії від міської послуги водопостачання.
Для ДТЕК така передача зменшує участь у сфері, яка не є основною для генеруючої компанії. Для громади вона означає більше контролю, але й більше відповідальності: місто саме відповідає за тарифи, ремонти, персонал, аварійні запаси та інвестиції у мережі.
| ВАЖЛИВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ Передача водних мереж не є доказом того, що Ладижинську ТЕС вирішили закрити найближчим часом. Вона показує інший процес: місто відокремлює базові послуги від виробничого стану станції. |
Місто перебирає воду й будує власну систему тепла
Урок зими 2022 року
Коли після удару в листопаді 2022 року ТЕС зупинилася, проблема генерації миттєво стала міською кризою: люди залишилися без тепла. Цей досвід показав небезпеку моделі, у якій одне підприємство одночасно є великим роботодавцем, виробником електроенергії та опорою комунального господарства.
Після цього в Ладижині почали розвивати альтернативні котельні й когенерацію — установки, які одночасно виробляють тепло та електроенергію.[24] Їхнє завдання не обов’язково повністю замінити ТЕС, а дати місту резерв на випадок її зупинки.
Водоканал уже працює як комунальний оператор
У 2026 році тарифи на водопостачання й водовідведення встановлювали вже для КП «ЛАДВОДОКАНАЛ». Останнє рішення набрало чинності 1 липня 2026 року.[28] Місто фактично отримало власного оператора послуг, які раніше були тісно пов’язані зі станцією.
Комунальна самостійність не гарантує дешевої води чи тепла. Навпаки, зношені мережі потребуватимуть грошей. Але вона зменшує системний ризик: ремонт, аварія або майбутнє скорочення ТЕС не повинні автоматично зупиняти базові послуги.
Що зміна ролі ТЕС означає для Ладижина
Місто залежить від станції, але не є містом одного роботодавця
Стратегія громади оцінює населення Ладижина у 21 467 осіб на 2025 рік. На ТЕС працювали 723 людини у 2023 році, 705 — у 2024-му і 695 — у 2025-му.[23] Це сотні родин і значний пласт місцевого бізнесу, який отримує замовлення від станції та її працівників.
Водночас у громаді є інші великі роботодавці. Місцеві підприємства МХП у стратегічних матеріалах оцінені більш як у 6 тисяч робочих місць. Тобто Ладижин уже не є класичним мономістом, хоча залежність від ТЕС залишається відчутною.
| Показник | Чому це важливо |
| 695 працівників ТЕС у 2025 році[23] | Нова енергетика має створювати маршрути працевлаштування, а не лише тимчасові будівельні роботи. |
| 657,9 млн грн доходів бюджету у 2024 році[23] | ПДФО дав 409,4 млн грн, або 62% доходів. Це податок від усіх роботодавців, не лише ТЕС. |
| 21,2 млн грн ПДФО від ТЕС за I півріччя 2025 року[23] | Ще 11,5 млн грн становила плата за землю. Піврічні платежі не можна прямо порівнювати з річним бюджетом. |
| 918 суб’єктів бізнесу[23] | У громади є база для диверсифікації, але малому бізнесу потрібні капітал, приміщення й замовлення. |
Три можливі траєкторії
1. Перехідна: частина блоків працює до появи заміни
ЙМОВІРНІСТЬ: висока на найближчі роки
ДТЕК відновлює ті блоки, де ремонт дає найбільше потужності за прийнятні гроші й час. Вони допомагають системі проходити дефіцит, але не повертають станцію до довоєнного режиму. Паралельно мають з’являтися нові об’єкти.
Для міста. Громада отримує кілька років для навчання людей і залучення інвесторів. Ризик — витратити цей час лише на очікування.
2. Трансформаційна: новий енергетичний і промисловий комплекс
ЙМОВІРНІСТЬ: середня, якщо буде план та інвестори
На майданчику поетапно з’являються батареї, гнучка генерація, сонячні потужності, ремонтні цехи, виробництво металоконструкцій, кабельних збірок або обладнання для мереж і вітропарків. Старі блоки вибувають у міру запуску заміни.
Для міста. Місто зберігає енергетичну спеціалізацію, але нові об’єкти зазвичай мають менший штат. Тому потрібні й неенергетичні роботодавці.
3. Негативна: ТЕС скорочується швидше, ніж приходять інвестиції
ЙМОВІРНІСТЬ: реальна, якщо не буде координації
Дорогі або непридатні блоки зупиняються, а нові проєкти затримуються через війну, брак фінансування, мережеві обмеження чи дозволи. Місто втрачає роботу й податки раніше, ніж отримує заміну.
Для міста. Це найболючіший сценарій. Його не можна усунути заявами — лише календарем, підготовленими ділянками, навчанням і бюджетним резервом.
Які проєкти можуть бути реалістичними
Найочевидніший енергетичний проєкт — батарейний парк біля сильного мережевого вузла. Поруч можуть працювати газові модулі або інша резервна генерація, ремонтні підприємства для мережевого й вітроенергетичного обладнання, цехи металоконструкцій, кабельних збірок та електрощитів.
Поза енергетикою перспективними можуть бути логістика, агропереробка, склади з контрольованою температурою та виробництво будівельних матеріалів. Кожен варіант потребує перевірки ґрунтів, води, доступної площі, мереж, попиту і воєнного страхування.
Майбутнє міста не повинно залежати від одного рішення ДТЕК
Ладижинська ТЕС ще може бути потрібна Україні як перехідне джерело керованої потужності. Але чинний план ДТЕК не передбачає вугільної генерації після 2035 року. Отже, ремонти відповідають на запитання найближчих зим, але не дають відповіді на запитання наступного десятиліття.
Бурштинський меморандум показує, що компанія вже шукає нову технологію для частини свого теплового парку. Для Ладижина такого проєкту ще не оголошено. Найціннішим активом міста може виявитися не стара конфігурація ТЕС, а сам енергетичний вузол — якщо його вчасно наповнити новими функціями.
Передача водної інфраструктури й розвиток альтернативного тепла — це не вирок станції. Це страхування міста від невизначеності. Чим менше базові послуги залежать від ТЕС, тим спокійніше громада може вести переговори про майбутнє майданчика, робочих місць і податків.
| ПІДСУМОК Ладижину не потрібно чекати, поки хтось оголосить остаточний сценарій. Кожен рік роботи й ремонту ТЕС має бути одночасно роком комунальної автономності, навчання працівників і запуску нової економіки. |
Add a Comment