Паланська затока, Ладижинське море або просто «наш Бужок» – саме так місцеві жителі та туристи називають унікальний куточок на березі Південного Бугу, що розкинувся за кілька кілометрів від Ладижина, неподалік села Заозерне.

Уже о десятій ранку звичайного буднього дня тут вирує життя: вздовж узбережжя шикуються щонайменше з десяток автомобілів, височать розбиті  намети, а з облаштованих мангалів тягнеться дим. Хтось приїжджає сюди лише на кілька годин, щоб освіжитися у спеку, а хтось залишається дикуном на цілі тижні.

За словами старости Заозерненського округу Ладижинської громади Олександра Єфіменка, у вихідні на узбережжі збирається до двохсот автівок, а це – від 300 до 500  людей. У будні потік трохи менший – до трьохсот відпочивальників, проте все остаточно вирішує погода. Географія гостей вражає: сюди їдуть і з Умані, і з Одеси, адже доглянутих, безпечних, а головне – безкоштовних місць біля води в Україні катастрофічно меншає.

Вдруге приїхали на Паланську затоку Міша та Саша з Тульчинського району. Подолавши тридцять вісім кілометрів на мотоциклі, молоді люди шукали саме такий затишний і чистий куточок природи. Кажуть, що в їх селі вільного доступу до води майже не залишилося: всі привабливі місця приватизовані і там забороняють рибалити. Тішиться, що тут чудовий пляж, можна спокійно скупатися і порибалити. Після тривалого не клювання Міша з неприхованю радістю витягує з води підлящика.

Пара дуже цінує тутешній порядок і запевняє, що ніколи не залишає після себе сміття:: все складають у мотоциклетний кофр і везуть викидати додому.

Такої ж філософії дотримуються  Антоніна та Михайло Діденки з Кирнасівки. Протягом останніх п’ятнадцяти років вони приїздять на свій улюблений берег по п’ять-шість разів за літо. Подолати п’ятдесят кілометрів в один бік для літніх людей – не проблема, адже альтернативи просто немає – у рідному селі ставки зариблені й закриті, а річка занадто брудна для відпочинку.

Паланська затока стала для них єдиним доступним порятунком і місцем справжнього душевного спокою, куди приїздять самі або з дітьми. Подружжя щойно повернулося з відпочинку в Одесі, де були саме в час, коли місто нещадно обстрілювали росіяни.Перевівши подих удома, відразу вирушили на рідний Бужок, де тихо й безпечно. Проводячи на березі весь день, пенсіонери ретельно збирають у торбинки навіть лушпиння від зернят, привчаючи до цього дітей та онуків.

На жаль, таку свідомість демонструють далеко не всі гості затоки. Тому тамтешні сміттєві баки швидко перетворюються на гори сміття.

Пляж біля Заозерного не є офіційним, він позбавлений будь-якої курортної інфраструктури, штатної охорони чи комунальних прибиральників. Тягар підтримання порядку лягає на плечі самих жителів села та безробітних, які працюють тут у межах громадських робіт від Центру зайнятості, а транспорт для вивезення непотребу виділяє Ладижинський комбінат комунальних підприємств.

Староста Олександр Єфіменко констатує, що минулого року узбережжя прибирали тричі, щоразу вивозячи шеститонні причепи сміття. Цього року ситуація стала ще критичнішою. Загалом від початку року звідси вивезли вже понад двадцять тонн відходів, і попереду, схоже, ще не одне вивезення сміття.

Враховуючи, що місце віддалене і всі відпочивальники прибувають на власних автівках, привозячи з собою пакети з їжею, місцева влада наполегливо просить гостей забирати свої відходи з собою. Тільки так цей унікальний безкоштовний берег зможе зберегти свою первісну красу, чистоту та гостинність для кожного, хто цінує відпочинок на природі.