У Ладижині питання можливого призупинення роботи закладу дошкільної освіти (ЗДО) комбінованого типу №3 «Дзвіночок» переросло у масштабну суспільну дискусію. Ситуація, яка на перший погляд є локальним адміністративним рішенням, насправді демонструє системну дилему воєнного часу: як збалансувати безкомпромісні безпекові вимоги держави із соціальними інтересами громади, збереженням робочих місць та логістичним комфортом родин.

Лейтмотивом позиції міської влади є твердження, що діти під час війни мають перебувати виключно в тих закладах, де є належне укриття. Водночас колектив дитсадка та батьківська спільнота висувають зустрічні аргументи: чому це питання виникло так раптово, чому за роки війни не було збудовано автономне сховище, які гарантії надає влада під час переведення груп і що буде з приміщенням та робочими місцями далі.

 Хронологія подій та фактор раптовості

Стрімкий розвиток подій став одним із головних чинників суспільної напруги в місті. Рішення, яке кардинально змінює щоденний устрій сотень людей, пройшло шлях від технічного звіту до політичного порядку денного за лічені дні.

• 25 червня 2026 року: Спеціальна комісія у складі представників міської ради, відділу освіти, цивільного захисту та профільних служб провела комплексне обстеження будівлі ЗДО №3 «Дзвіночок» (вул. Процишина, 22). В офіційному акті було зафіксовано, що будівля садочка «не має підземного простору, який за своїми технічними характеристиками та інженерним обладнанням може бути адаптований під найпростіше укриття відповідно до вимог ДСНС». Також було задокументовано, що на балансі та території закладу інші сховища відсутні.
• 29 червня 2026 року: Питання про призупинення роботи закладу було невідкладно винесене на розгляд профільної депутатської комісії.

Після того як стало відомо про можливе призупинення роботи «Дзвіночка», частина батьків і працівників прийшла на засідання міськради, щоб дізнатися деталі та висловити свою позицію. Основне занепокоєння викликала відсутність попереднього обговорення.

Любов Мудра, завідувачка ЗДО №3 «Дзвіночок»:

«Інформація про можливе призупинення роботи закладу стала для нас несподіваною. Якби про це повідомили раніше, колектив і батьки мали б більше часу, щоб підготуватися та адаптуватися».

За словами завідувачки Любові Мудрої, візит комісії спочатку пов’язували із заявкою на реконструкцію підвалу, поданою на 2027 рік. Тому інформація про можливі зміни в роботі закладу стала несподіваною.

Технічний глухий кут та фінансовий бар’єр

Щоб зрозуміти, чому проблема безпеки виникла саме у «Дзвіночку», необхідно звернутися до архітектурних особливостей будівлі. Садочок зводився на початку 1970-х років одночасно із сучасною частиною Ладижина під час будівництва місцевої ТЕС.

Цей двоповерховий дитячий  садок-ясли побудований за типовим проєктом тих часів і є єдиним у місті, де підвальне приміщення конструктивно абсолютно не пристосоване для облаштування захисної споруди:

• Висота від підлоги до стелі в підвалі становить лише 1,25 метра, тоді як мінімальні чинні вимоги ДСНС для найпростіших укриттів вимагають щонайменше 1,9 метра.
• Заглиблення підвалу є неможливим. Штучне вибирання ґрунту всередині для збільшення висоти може призвести до катастрофічних наслідків через відносно мілкий фундамент будівлі, що загрожує її подальшим руйнуванням. Технічні служби цей варіант відкинули повністю.

У зв’язку з цим виникла дискусія щодо альтернативних варіантів, зокрема встановлення швидких модульних конструкцій або будівництва нового окремого сховища. Депутат міської ради Віктор Піча поцікавився можливістю встановлення модульного сховища поруч із закладом, проте цю ідею відхилили як представники виконавчої влади, так і фахівці з питань освіти. Головний контраргумент — такі споруди не розраховані на тривале перебування дітей дошкільного віку під час багатогодинних тривог, адже вони не мають належних санітарних умов.

Колишній керівник відділу освіти детально розписав фінансову та технічну складність побудови нового укриття з нуля, навівши розрахунки вартості протирадіаційних споруд (ПРС) у громаді.

Юрій Журба, депутат Ладижинської міської ради, очільник відділу освіти до 2025 року:

«Ми розглядали питання будівництва укриття біля садочка вже у 2022 році. Були пропозиції щодо модульного укриття. Тоді воно коштувало 10 млн. грн.  Але це були б просто бетонні плити.  Без туалету, без води, без опалення, без нічого — це для дітей не комфортно. Тоді вивчали питання по будівництву повноцінного укриття, навіть планувалось, що воно буде ближче до п’ятого будинку, тому що там йдуть комунікації. Заплановане протирадіаційне укриття на 200 осіб, яке планувалось поряд з ліцеєм №4 коштувало 115 млн грн  у цінах 2024 року. Подібне укриття для  “Дзвіночка” коштуватиме порядка 50 мільйонів».

Для Ладижина сума у 50 мільйонів гривень є фактично непідйомною в межах одного бюджетного року. Загальний річний бюджет громади становить близько 658,4  млн грн. Виділення такої суми на один об’єкт означало б зупинку фінансування інших критичних галузей. Для порівняння нижче наведено структуру видатків міського бюджету на поточний рік за деякими напрямками.

Порівняння видатків бюджету Ладижина у 2026 році (млн грн)

Безпековий вимір: фактор часу та зміна характеру загроз

Представники міської влади наголошують, що проблема відсутності захисної споруди у «Дзвіночку» постала з початком повномасштабної війни, проте раніше існували умови, які дозволяли тимчасово зберігати чинний формат роботи. Наразі ж ситуація змінилася за трьома критичними факторами.

1. Посилення нормативів: Державні вимоги до безпекових параметрів укриттів в освітніх закладах стали суттєво жорсткішими, і старі компромісні схеми більше не проходять сертифікацію ДСНС.
2. Час на евакуацію: У перший період війни тривоги оголошувалися заздалегідь по всій країні або макрорегіонах, що давало персоналу значний запас часу для переведення дітей. Зараз системи ППО та моніторингу оголошують тривоги локально по районах, коли ворожа ціль часто перебуває вже безпосередньо на підльоті до міста.
3. Загроза балістики: Міська влада зафіксувала випадки, коли удари балістичними ракетами по критичних підприємствах міста відбувалися взагалі до моменту ввімкнення сирен повітряної тривоги.

Центральною точкою розбіжностей між чиновниками та батьками став так званий «транзитний час»  — тривалість перебування дітей на відкритому просторі під час евакуації з дитсадка до стороннього сховища.

Зокрема, представники батьківського комітету зазначають, що реальна відстань до входу в сертифіковане сховище школи становить близько 240 метрів. На їхню думку, подолати цю дистанцію можна швидко: «Нам потрібно 7 хвилин щоб дістатись до укриття від садочку».

Проте депутати та керівництво міста оперують іншими розрахунками, посилаючись на практичні спостереження під час навчальних евакуацій дошкільнят.

Іван Котик, депутат Ладижинської міської ради:

«Я був у “Дзвіночку”, коли була тривога. Вони виходять з приміщення за 8 хвилин. Їм потрібно 8 хвилин лише щоб вийти з дітьми з приміщення. а потім ще перейти до укриття – це ще до 10 хвилин….»

Таким чином, сумарний час від початку сирени до повного спуску дітей під землю може становити від 15 до 18 хвилин, протягом яких вони перебувають у зоні прямого ураження на вулиці. Очільник міста переконаний, що в поточних безпекових реаліях жоден посадовець не має права брати на себе такий ризик.

Олександр Коломієць, очільник Ладижинської громади:

«Є  кілька важливих моментів . Перший – навантаження на укриття. У “Спадщині” проходять заходи: там же в нас розміщується Центр життєстійкості, де збираються від 20 до більше 150 відвідувачів – в залежності від заходу. По друге, в те укриття ідуть мешканці ближніх будинків – для них воно також відкрито. І третє — основне: мене турбує перехід дітей від садочка до школи чи від садочка до “Спадщини” під час тривог. Саме час на перехід. За цей час на вулиці може статись все, що завгодно. Кожна хвилина на вулиці — це потенційна загроза для кожного. І у нас вже були випадки в місті. Я не хочу брати на себе таку відповідальність».

 

 Дилема місткості наявних захисних споруд

Друга лінія дискусії розгорнулася навколо сухих цифр місткості укриттів розташованих поруч. Ідеться про сховища Ліцею №2 (розраховане на 900 місць) та Центру творчості «Спадщина» (315 місць).

Депутат Юрій Журба висловив переконання, що навіть з урахуванням реформи шкільної мережі та переведення учнів старших класів із Ліцею №4 до Ліцею №2, сумарної площі обох сховищ вистачить для одночасного розміщення школярів, персоналу та вихованців «Дзвіночка». За його розрахунками, ще й залишиться резерв – близько 40 місць.

Однак чинне керівництво відділу освіти категорично заперечило ці дані, назвавши їх застарілими та такими, що не враховують реальне щоденне навантаження на захисні споруди.

Очільниця відділу Інна Капелюшна оприлюднила свіжі розрахунки: загальна кількість учнів, вихованців та безпосередніх працівників лише трьох закладів («Спадщина», другий ліцей,  «Дзвіночок»), які юридично закріплені за цими сховищами, вже становить 1100 осіб. Оскільки укриття також є публічними і відкритими для мешканців навколишніх житлових будинків та численних відвідувачів Центру життєстійкості, у випадку реальної тривалої тривоги виникне критичне перенавантаження площі.

Позиція батьків: логістика, психологічний комфорт та інклюзія

Мотиви батьківської спільноти лежать переважно в площині щоденного побуту родин та захисту своїх дітей від зайвих психологічних струсів. Побоюються, що призупинення роботи закладу призведе до хаотичного розформування наявних груп (де середня наповнюваність становить 20 дітей) та руйнування звичного мікроклімату. Важливим є і чинник територіальної близькості до місця проживання.

Олена Пясецька, голова ініціативної групи батьків:

«У нас було таке місто класне, коли кожен міг обрати свій садочок, там де він проживає. Тепер ви пропонуєте нам вести дітей не зрозуміло куди і не зрозуміло в який садочок».

У відповідь на ці побоювання міський голова задекларував готовність влади мінімізувати стрес для дітей шляхом збереження цілісності груп під час переведення їх з 1 вересня 2026 року до інших міських дитсадків (серед варіантів розгляду — садочки, які мають власні капітальні сховища: №2 «Казка», №5 «Берізка», №8 «Ромашка»).

Олександр Коломієць, очільник Ладижинської громади:

«Ми за переведення дітей цілими групами разом з вихователями та нянями. Щоб діти не стресували. У нас є можливість залишити все, як було, але в інших закладах. Не розформовуючи групи і не змушуючи батьків переводити дітей в інші групи… Є вільні приміщення для груп в інших садочках, де діти зможуть бути разом зі своїми вихователями».

Під час засідання комісії одна з матерів поставила пряме запитання: «Якщо всі батьки захочуть, щоб їх діти ходили у “Берізку”, ви забезпечите їм усім місце там?». Керівниця відділу освіти Інна Капелюшна на це повідомила, що у «Берізці» наразі вже повністю готові два групові приміщення для прийому нових вихованців, ще по одному приміщенні для груп є у №2 «Казка» та  №8 «Ромашка» . Після цих роз’яснень рівень напруги серед батьків помітно знизився.

Найменш компромісним залишається питання вихованців інклюзивної групи, де навчається 9 дітей із особливими освітніми потребами. Для таких дітей будь-яка зміна простору є глибоким ментальним випробуванням.

Пряма мова матері дитини з особливими освітніми потребами:

«Для моєї діти це буде стрес. На звикання, адаптацію в новом садочку нам треба буде витратити два місяці. Як мені бути? Кидати роботу чи як? Які ви пропонуєте варіанти?»

За словами Інни Капелюшної, спеціалізовану інклюзивну групу в повному складі планують розгорнути теж на базі дитсадка «Берізка». З тими родинами, які з логістичних причин виявлять бажання перейти до інших садочків, питання будуть вирішувати в індивідуальному порядку.

 Позиція колективу та демографічний контекст

Для 47–50 працівників «Дзвіночка» (вихователів, асистентів, логопедів та техперсоналу) загроза призупинення роботи закладу — це насамперед страх втрати заробітку та професійна невідомість. Влада намагається заспокоїти людей, наголошуючи, що про ліквідацію юридичної особи чи остаточне закриття дитсадка не йдеться.

Олександр Коломієць, очільник Ладижинської громади:

«Ми заклад не закриваємо, тому звільнити людей ми не можемо і не будемо цього робити».

За поточним планом мерії, робота закладу тимчасово зупиниться винятково на період дії воєнного стану. У самій будівлі залишається працювати адміністративно-технічне ядро — завідувачка, бухгалтер, сторожі та обслуговуючий персонал, які підтримуватимуть життєдіяльність та охорону споруди.

Для інших педагогічних працівників відділ освіти пропонує переведення на наявні вакансії в інших установах громади. Станом на літо 2026 року в дитсадках міста є дефіцит кадрів: відкриті вакансії шести вихователів, асистента вихователя, двірника та музичного керівника. Частина вихователів перейде до нових садочків автоматично разом зі своїми групами. Попри ці запевнення, колектив закладу вимагає чітких кадрових гарантій.

Важливим тлом для ухвалення рішень є також довгострокова демографічна статистика у громаді. Кількість вихованців у дошкільній мережі Ладижина системно скорочується під впливом міграційних процесів та загального спаду народжуваності в країні через війну.

Динаміка чисельності дітей у дитсадках Ладижинської громади (2022–2026 рр.)

2022 рік: ██████████████████████████████ 961 дитина
2023 рік: ████████████████████████████ 932 дитини
2024 рік: ███████████████████████████ 893 дитини
2025 рік: ██████████████████████████ 840 дітей
2026 рік: █████████████████████████ ~810 дітей

Якщо у 2022 році на 100 нормативних місць у дитсадках громади припадала 81 дитина, то у 2025 році цей показник упав до 71. З погляду фінансового та операційного менеджменту це означає, що наявна мережа є недовантаженою, і сусідні заклади мають достатній фізичний простір, аби прийняти дітей без створення тисняви чи порушення ліжко-місць.

 Рішення на паузі: підсумки та перспективи

За підсумками бурхливих дискусій на засіданнях депутатських комісій та після прямої зустрічі з батьками та трудовим колективом, яка відбулася 29 червня, міська влада ухвалила рішення скоригувати свої дії.

30 червня 2026 року питання про тимчасове призупинення роботи ЗДО №3 «Дзвіночок» було офіційно знято з порядку денного чергової сесії Ладижинської міської ради.

Очільник громади Олександр Коломієць аргументував цей крок тим, що ситуація потребує значно глибшої, спокійної та покрокової роз’яснювальної роботи. Владі необхідно деталізувати відповіді на майнові, кадрові та логістичні питання, які виникли у мешканців міста під час обговорення, та надати людям зафіксовані юридичні гарантії.

Станом на 21 липня, за інформацією редакції, близько 40 батьків уже самостійно подали заяви про переведення понад 40 вихованців «Дзвіночка» до інших закладів дошкільної освіти, де є укриття. Тож, попри паузу в ухваленні формального рішення щодо роботи садочка, частина родин уже обрала для своїх дітей заклади з власними захисними спорудами.