Під час повітряних тривог укриття стають місцем, де люди проводять інколи години поспіль. Школи, підвали лікарень, сховища житлових будинків — усе це має захищати від обстрілів. Але є ще один фактор, про який зазвичай не замислюються: якість повітря всередині.

Окрім вологості, вентиляції чи стану приміщення, фахівці звертають увагу на радон — природний радіоактивний газ, який не має ні запаху, ні кольору, ні смаку. Його неможливо відчути, але він може накопичуватися у закритих просторах, особливо в підвалах.

Нещодавно на Вінниччині в Ямпільській громаді провели вимірювання рівня радону та гамма-випромінювання в укриттях. Дослідження виконали фахівці радіологічної лабораторії обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ.

Перевіряли сім укриттів — у школах, лікарні, закладах культури та центрах первинної медицини. За результатами обстеження перевищень допустимих рівнів радіаційних показників не виявили. 

Чому це важливо

Радон утворюється природним шляхом у ґрунтах і гірських породах та може проникати в приміщення через мікротріщини у фундаменті. Найчастіше він накопичується саме там, де повітря не оновлюється — у підвалах і напівпідвальних приміщеннях.

Під час війни саме такі простори масово використовуються як укриття. І якщо захист від вибухів є очевидним пріоритетом, то повітря всередині сховищ залишається менш контрольованим фактором ризику.

Проблема радону полягає не в миттєвому впливі, а в довготривалому накопиченні ризику. При регулярному перебуванні в середовищі з підвищеною концентрацією газу зростає ймовірність ураження дихальної системи.

За оцінками міжнародних медичних організацій, радон вважається однією з провідних причин розвитку раку легень серед людей, які не курять. 

За інформацією ВООЗ, від 3% до 14% усіх захворювань на злоякісні новоутворення легень у світі пов’язані зі впливом цього радіоактивного газу на людину.

Також цей газ і продукти його розпаду можуть чинити негативний вплив на найбільш чутливі імунні, статеві та кровотворні клітини.

Саме тому в багатьох країнах його контроль включений у систему базової безпеки житлових і громадських будівель.

Як це вирішують в інших країнах

У низці європейських держав перевірка радону стала обов’язковою практикою не лише для нових будівель, а й для шкіл та громадських укриттів. 

Наприклад:

Швеція та Норвегія системно вимірюють рівень радону в житлових будинках і громадських будівлях, а у разі перевищень зобов’язують власників встановлювати вентиляційні системи або герметизувати підвали.

Велика Британія має національну карту радонового ризику, а школи в зонах підвищеної концентрації проходять регулярні перевірки.

Канада рекомендує обов’язкове тестування радону в усіх будівлях, де люди перебувають тривалий час, включно з підвальними приміщеннями громадського використання.

Спільний підхід один: радон не усувають після проблеми — його намагаються виявити до того, як він стане фактором ризику.

Що відомо про Ладижин

У випадку з Ямпільською громадою перевірки вже проведено, однак ситуація в інших містах області публічно не завжди є зрозумілою.

Зокрема, у Ладижині наразі немає відкритої інформації про те, чи проводилися вимірювання рівня радону в укриттях, які використовують мешканці під час повітряних тривог — у школах, медичних закладах чи підвальних приміщеннях житлових будинків.

Редакція звертається до Ладижинської міської ради та відповідальних служб із запитом: чи проводилися такі дослідження, які їх результати та чи планується регулярний радіаційний моніторинг укриттів у громаді.

Поки ці відповіді відсутні, питання безпечності повітря в укриттях Ладижина залишається відкритим.