Зміни відбудуться у всіх чотирьох ліцеях: з нового навчального року цілим класам та їхнім класним керівникам доведеться змінити звичну дорогу до школи. Але це буде лише початок масштабних перетворень.

Як зміниться освітній простір міста

«Реорганізація закладів загальної середньої освіти міста відбудеться влітку 2027 року, – розповідає завідувачка відділу освіти Ладижинської міської ради Інна Капелюшна. – Перший, другий і третій ліцеї отримають статус гімназій, тобто надаватимуть початкову та базову середню освіту – з 1 по 9 класи. Ліцей №4 отримає статус ліцею зі структурним підрозділом «Гімназія», тобто тут діти здобуватимуть базову та повну загальну середню освіту. Навчатимуться учні 5–12 класів».

Аби забезпечити безперервність і якість освітнього процесу та, як сподіваються у відділі освіти, уникнути стресу для школярів і їхніх батьків, у Ладижині вирішили розпочати переведення класів раніше — з 1 вересня 2026 року.

Хто де навчатиметься

За задумом ладижинських реформаторів, з нового навчального року всі десятикласники міста продовжать навчання під дахом четвертого ліцею. Таким чином, інші міські ліцеї цього року востаннє проведуть у доросле життя своїх випускників-одинадцятикласників.

Учні перших і других класів четвертого ліцею разом зі своїми класними керівниками мають перейти до ліцеїв №2 і №3.

У всіх ліцеях уже відбулися батьківські збори в класах, які змушені перебудовуватися на нові умови — і не лише шкільного життя. Уникнути стресу, швидше за все, не вдалося нікому.

Що думають учасники змін

Перш ніж вести дитину до першого класу, ладижинські батьки зазвичай зважають насамперед на відстань від дому до школи й обирають найближчий, найзручніший ліцей. Із початком реформи для значної частини містян ця зручність зникне.

Від початку роботи четвертого ліцею працює в ньому Вікторія Фадеєва. Вона — старша вчителька початкової школи, нині веде перший клас. Тепер їй разом зі своїми учнями доведеться залишити звичну шкільну родину.

«Я звикла до колективу, адміністрації, мені тут комфортно, – ділиться Вікторія Василівна, – та маємо, що маємо. Якось до пенсії допрацюю. А на рахунок дітей: думаю, це необдумано. У третій школі навчаються за програмою «Інтелект», у нас – «Освіта. Діти. Майбутнє». Звичайно, в одній школі не може бути дві програми. Тому всі, хто працюють за програмою «ОДМ», пішли в другу школу. А це означає, що мої другокласники будуть добиратися туди від лікарні, з вулиці Робітничої, від заводу…»

Дехто з батьків планує перевести дітей до третього ліцею, бо не бачить іншого виходу. А деякі діти категоричні у своєму бажанні залишатися разом зі своїм класом і першою вчителькою.

В Ольги Довгань — троє дітей. Усі навчаються у четвертому ліцеї, сама вона працює вихователькою в дитсадку «Казка». На роботу виходить о сьомій ранку. Діти пізніше разом ідуть на навчання, старші відводять найменшу сестричку до першого класу.

«А тепер мені прийдеться через усе місто вести її у другу школу, – каже Ольга. – Саму не пустиш, бо ще маленька, та й собаки скрізь. А вони хоч із кліпсами на вухах, хоч ні — все одно гавкають і кидаються. Забрати потім зі школи — ще більша проблема. Шкільний автобус? Дорогою до нього задивиться на якусь пташечку — і де потім мамі шукати дитину? А ще й тривоги. Третя школа нам зручніша, але там інша навчальна програма. Та й донька звикла до свого класу, більшість дітей живуть поруч. Не хочеться це все руйнувати».

До третього ліцею планує переводити доньку й Алла Матієвська. Вона працює в лікарні, чоловік часто у відрядженнях, тож відводити дитину до другої школи просто нікому.

«Реформа нікому не сподобалася, – каже Алла, – ми віддавали дітей у школи, щоб їм було комфортно добиратися на уроки. Донька хоче залишитися зі своєю вчителькою. Але що зробиш? Піде у звичайний клас третьої школи — інтелектуальні там уже набрані. Нас мали б попередити ще до першого класу. Адже знали, що так буде».

Родина Кондратюків мешкає на вулиці Польовій. До четвертого ліцею — рукою подати, а до другого доведеться добиратися через усе місто.

«Планували, що в другий клас уже ходитиме сама, – каже про доньку Наталія Кондратюк. – Тепер будемо відвозити. І мови не може бути про зміну вчительки! Добре хоч, що навчальна програма залишиться та сама. Можливо, організують шкільний рейс… Добрі ці зміни чи погані — покаже час».

Попереджали, але не радилися

Спільна думка багатьох ладижинців: спершу варто було порадитися з учителями та батьками — хоча б у тестовому форматі. Чому не зробити ліцеєм третю школу, яка розташована посередині міста? Старшокласникам було б зручно, а молодші діти залишилися б «охопленими» з обох боків.

Навіть імовірна поява шкільного автобуса батьків не надто заспокоює, адже йдеться про зовсім маленьких дітей. А якщо запізниться і не встигне на автобус? Або вийде не на своїй зупинці? А якщо повітряна тривога? Реальна атака на місто? Питань багато. Головне з них — чи справді ця реформа настільки необхідна саме зараз, під час війни?

Оксана ГАЙСИН