Frame 1321316190-min (1)

Староста, який починав із фельдшерського пункту: історія Олександра Єфіменка

Шлях Олександра Єфіменка — нинішнього старости Заозерненського старостинського округу Ладижинської міської ради — це приклад того, як професія, покликання та довіра людей можуть сформувати справжнього лідера громади. В ефірі Подільського радіо він розповів про свій досвід, який почався далеко від кабінетів влади — у фельдшерському пункті на околиці району.

Народжений у 1988 році в селі Василівка, після закінчення Гайсинського медичного коледжу у 2007 році Єфіменко став завідувачем фельдшерського пункту в Маньківці. Разом із медичною роботою автоматично отримав ще одну місію — увійшов до складу виконкому. Саме так зародився його інтерес до місцевої політики та життя громади.

Політичний досвід прийшов не відразу: участь у виборах, робота на дільниці, висування кандидатом — усе це по крихтах формувало розуміння відповідальності. У 22 роки йому навіть пропонували очолити Михайлівську сільську раду — пропозиція, яка рідко випадає такому молодому спеціалісту.

У 2011 році він переходить до Заозерного, де знову очолює фельдшерський пункт. Робота на швидкій та в аптеці в Ладижині дозволяла тримати постійний контакт з людьми — знати їх потреби й проблеми не з паперів, а наживо. Цей досвід згодом став ключовим у його комунікації як старости.

Переломним став 2020 рік — саме тоді Заозернянська сільська рада приєдналася до Ладижинської міської. Єфіменко балотується в депутати, входить до складу виконкому й фактично починає виконувати повноваження старости. У 2023 році, після реформи старостинських округів, громада підтримує його кандидатуру офіційно, і з січня 2024 року він уже працює як повноправний староста.

Свою роботу Олександр Васильович називає цікавою — передусім через постійні виклики. Завдяки медичній практиці він знає більшість людей особисто, тому навіть найскладніші ситуації вирішуються швидше. Серед найбільших своїх досягнень він називає розв’язання багаторічної проблеми поштового відділення — питання, яке вимагало майже двох років перемовин з керівництвом пошти. Інше суттєве зрушення — відновлення автобусного сполучення: завдяки співпраці міської ради, Олександра Коломійця та МХП були відремонтовані ключові ділянки доріг, що дозволило повернути транспорт у громаду.

Для жителів він доступний завжди: на старостаті, телефоном (номер у людей є цілодобово), у групах Viber. А публічна Facebook-спільнота “Село Заозерне та Василівка Ладижинської МТГ”, де вже понад тисяча підписників, перетворилася на головний канал оперативних новин і комунікації.

Сьогодні першочерговими завданнями залишаються підтримка військових і догляд за селами. За сприяння міської ради та громадських робіт регулярно чистять дороги, косять траву, працюють школа й бібліотеки. Сам Єфіменко наголошує: роль місцевого самоврядування важко переоцінити, адже “ніхто краще не знає, ніж ми жителі громади, що нам потрібно”.

Особливою гордістю для нього стала згуртованість людей у перші дні повномасштабного вторгнення — коли село приймало переселенців і допомагало всім, хто цього потребував. І досі, каже він, саме громада дає сили рухатися далі. Бо його особисте кредо просте і незмінне: служити людям і допомагати їм — незалежно від часу доби чи дня тижня.

Add a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *