У ніч проти 30 жовтня Україна зазнала масштабного удару з боку Росії. З моря випустили крилаті ракети «Калібр», із повітря — Х-101 з літаків Ту-95МС, а також аеробалістичні «Кинджал» з МіГ-31К. Паралельно більшість регіонів атакували безпілотники «Шахед». Основні цілі — західні області та міста з важливими енергетичними об’єктами.

Тієї ночі Ладижин, де розташовані важливі енергетичні об’єкти — ТЕС і ГЕС, опинився під потужним обстрілом. Ворожі удари спричинили руйнування цивільних і критичних об’єктів — пошкоджено житлові будинки, автівки та частину інфраструктури міста.

За словами колишнього міністра палива та енергетики України Івана Плачкова, удар по Ладижинській теплоелектростанції став частиною масштабного плану Кремля — розірвати єдину енергосистему України на частини й довести країну до енергетичного колапсу перед зимою.

«Раніше вони били по лівому берегу Дніпра, знищуючи там майже всю генерацію, — пояснює Плачков. — Тепер розширили зону ударів на центр і 

Чому саме Ладижин

захід — Ладижин, Добротвір, Бурштин. Їхня мета очевидна — зробити енергосистему не єдиною».

Ладижинська ТЕС, розташована у Вінницькій області, — одна з ключових ланок, що забезпечує баланс електроенергії між західними та центральними регіонами. Вона не обігріває великі міста, як київські чи харківські ТЕЦ, але виконує критичну функцію у передачі електроенергії.

За словами Плачкова, удар по західних ТЕС , зокрема і в Ладижині — це спроба зламати систему передачі енергії між регіонами.

«Коли такі станції виходять з ладу, стає важко передавати електрику з одного регіону в інший. Система може розпастися на “острови”. Саме цього і прагнуть росіяни», — наголошує експерт.

Що це означає для країни

Колишній міністр попереджає: через ці удари Україна може зіткнутися з більш тривалими та частими відключеннями електроенергії, а відтак — і з перебоями теплопостачання.

«Якщо не буде електрики — не буде й тепла. А якщо вдарять по газоперекачувальних станціях — можуть бути проблеми і з газом. Уже зараз видобуток зменшується, а транспортування газу — під ризиком», — каже Плачков.

Особливо вразливими є великі міста з централізованим опаленням — Київ, Харків, Одеса. Водночас, навіть у менших містах, як-от Ладижин, де працюють газові котельні, ризики не менші: можливі перепади напруги та аварії в електромережах.

«Під час таких коливань напруги можуть згоріти побутові прилади, навіть статися займання. Людям треба бути обережними — від’єднувати техніку від розеток», — додає експерт.

Мета Кремля — зламати стійкість

За оцінкою Плачкова, удари по ТЕС у центрі та на заході — це чітко спланована стратегія. Москва намагається одночасно виснажити українських енергетиків, розпорошити ресурси на ремонт і посіяти паніку серед населення.

«Це війна не лише проти наших військових, а й проти інженерів, лікарів, родин. Вони хочуть, щоб ми замерзли, щоб країна жила в темряві», — говорить він.

Попередження без паніки

Плачков закликає українців готуватися до зими — без паніки, але з розумінням серйозності ситуації.

«Потрібно заощаджувати кожен кіловат і кожен кубометр газу. Подумати, де можна перечекати у випадку тривалих відключень — у родичів чи друзів у селі, де є пічне опалення. Без істерики, але з готовністю», — зазначає він.

На його думку, уряд має відкрито говорити з людьми про ризики й сценарії, щоб не допустити шоку, якщо зима стане найскладнішою за роки війни.

«Ситуація не просто напружена — вона критична, із елементами тривоги. Але ми маємо вистояти. Бо саме цього росіяни й не очікують».