photo_2025-06-11_18-21-47 (2)

Як жити поруч з безпритульними собаками? У міськраді Ладижина запевняють, що скоро оприлюднять алгоритм дій

На вже Другому Громадському колі у Ладижині представники громадськості, зоозахисники, представники влади та правоохоронці намагалися найти спільні рішення для вирішення проблеми з нападами агресивних тварин на жителів міста.

Зокрема, ладижинка Світлана Червоняк зазначила, що “Одна із цих собак накинулася на мою дитину і її вкусила”.

Процес він має запрацювати, алгоритми мають запрацювати, кожен повинен відповідати за свій об’єм роботи, нести за це відповідальність. Не може собака, яка проявила агресію, продовжувати гуляти містом. Ні в якому випадку” – поділилася своїм баченням вирішення ситуації Наталя Шевчук, на чию онуку напали безпритульні собаки.

Юлія Міронова – головний спеціаліст муніципальної варти повідомила: «На мою думку, корінь зла – це ті власники, які тримають собачок, які потім народжують цих собачок, я маю на увазі цуценят і які, їх потім викидають, це ж неодноразово було».

Михайло Гріщенко – начальник відділу житлово-комунального господарства Ладижинської міської ради підтвердив, що реальність така, власники собак не дотримуються правил. А також, що слід внести зміни в правила благоустрою, зокрема, щодо підгодівлі тварин. “Те, що нам вже треба робити, це ще на вчора, це ви самі знаєте, тому що в нас багато цих укусів і багато нападів. Відповідно, 5-6 тварин точно знаю, які мають пройти цю процедуру і ми з ними повинні прийняти рішення”.

Наталія Шевчук запропонувала в першу чергу сфокусувати увагу на діях саме агресивних тварин, які щоденно несуть загрозу жителям Ладижина. “Проявляють свою агресію не всі шістсот собак, а певна кількість, можливо, 10, можливо, 15”.

Зоозахисник Ігор Шевченко відмітив, що на сьогоднішній день існує два варіанти. “Тобто той, що державою ще не відмінений – це притулок. Але його тут немає. Його немає. І друге – це центр адопції, але і його немає”.

Плідний характер дискусії відмітила і модераторка заходу Анастасія Киреєва. “Ця розмова пройшла дуже конструктивно, люди були максимально залучені. Я вважаю, що дійсно були напрацьовані хороші рекомендації, саме в дієсловах. Не в цілому заклики декларативні, що ми за права одних або інших, а саме напрацьовані рекомендації в варіанті, що потрібно зробити”.

Як представник міськради Михайло Гріщенко розповів про алгоритм дій, який має виконуватися у випадку нападу на людину. “Була комунікація з поліцейськими офіцерами громади, домовлено, що якщо на 102 приходить сигнал з територіальної громади Ладижина, тобто з наших сіл і з міста Ладижина, відповідно, одразу повинно бути інформування ветеринара, ветеринарної служби і комбінату комунальних підприємств, який в нас є, оператором у питанні погодження з тваринами”.

Наразі майже вся робота в цьому комунальному закладі лягла на плечі Марини Червінко. “Взагалі, в чому суть моєї роботи? Я ловець, я так-то ловлю тварину, потім за нею доглядаю, поки вона там не перетримається у нас після операції, а можливо до операції, залежить від стану тварини. Бувають різні випадки. На жаль, це перетримка за мій власний рахунок, тому що у нас немає фінансування, водичку поміняти, прибрати за тваринкою після процесів життєдіяльності, харчування повністю на мені, можливо, якісь лікування теж на мені”.

Михайло Гріщенко звернув увагу на потенційну небезпеку укусів: “Собаки можуть бути потенційними переносниками різного роду захворювань, і для цього ветеринар повинен ідентифікувати ці речі, поліцейський повинен засвідчити сам факт, що було це вчинено. Комунальний підприємств за рекомендацією вже ветеринара з поліцейським повинен провести роботу для того, щоб цю собаку вилучити на певний час і помістити її у цій місці перетримки”.

Робиться це для остаточного з’ясування чи могла агресивна тварина заразити людину небезпечною хворобою. Максим Саленко – ветерирний лікар Ладижинської міської МДВМ розповів, що “Вона протягом 10 днів помре або почне проявляти клінічні ознаки сказу за цей термін 10 днів”.

Головне тепер питання, коли ж всі ці домовленості реально запрацюють?

Михайло Гріщенко підсумував: “Чесно кажучи, коли ми поспілкувалися з колегами і спеціалізованими службами, ну якби всі цю знають, а взаємодії насправді немає. І ця взаємодія зараз вона якраз вибудовується”.

    

Add a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *