У 2025 році абітурієнтів очікує різке підвищення вартості навчання на контрактній формі у провідних українських університетах, насамперед у Києві. Ціни зросли майже на всі популярні спеціальності, що стало неприємною несподіванкою для багатьох, особливо на тлі повномасштабної війни. 

Передумови для цього зростання уряд заклав ще п’ять років тому. 3 березня 2020 року Кабінет міністрів запровадив так звану індикативну собівартість. Це мінімальний розмір плати за навчання, який встановлюється окремо для кожного університету, і нижчі ціни встановлювати заборонено. Урядовці пояснювали необхідність такого рішення тим, що держава витрачає на студента-бюджетника щонайменше удвічі більше, ніж коштує освіта студента-контрактника. На їхню думку, заклади вищої освіти (ЗВО) таким чином “демпінгували” цінами, покриваючи свої витрати коштом державного бюджету та надаючи неякісну освіту.

Однак, як показує практика, навіть після запровадження мінімальних цін, ситуація з різницею між вартістю контракту та видатками держави на одного студента майже не змінилася. Наприклад, у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (КНУ) витрати на “бюджетника” у 2025 році становлять 117 тис. грн на рік, тоді як ціни на контрактне навчання коливатимуться від 31 тис. грн до 99 тис. грн. Цей розрив ще більший в інших університетах.

Голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак пояснює, що уряд обмежує мінімальну вартість контрактного навчання, щоб стимулювати непопулярні, але потрібні державі освітні програми. “Ми свідомо пішли на цей крок, аби стимулювати людей вступати на програми, які потрібні державі, але ми не готові стимулювати ті, які державі не потрібні в такій кількості”, — зазначив Бабак. Заступник міністра освіти Михайло Винницький натякнув, що Україні потрібні спеціалісти, пов’язані з людським капіталом: архітектори, будівельники, інженери, енергетики, авіатори, медики, вчителі, терапевти-реабілітологи.

У 2025-2026 навчальному році мінімальну вартість навчання встановлять для 38 спеціальностей зі 110, відштовхуючись від індикативної собівартості. За оцінками, зростання цін торкнеться близько 290 тис. студентів лише п’яти найпопулярніших спеціальностей, якщо кількість вступників залишиться на рівні 2024 року.

У комітеті Верховної Ради запевняють, що зростання цін торкнеться лише тих університетів, які штучно занижували ціни. Проте, у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського (КПІ) та КНУ вважають, що постанова уряду вдарить по великих ЗВО та призведе до падіння кількості вступників. Ректор КНУ Володимир Бугров зазначає, що висока вартість навчання у київських вишах робить їх менш конкурентоспроможними порівняно з регіональними, куди абітурієнти приїжджають з усієї України.

У КПІ стверджують, що попит на “кон’юнктурні” спеціальності дозволяв їм бути самоокупними та покривати бюджетні дірки. Зменшення набору студентів через підвищення цін може негативно позначитися на їхніх доходах. Також зазначається, що державні університети втрачають у конкуренції з приватними через бюрократію.

Міністерство освіти і Верховна Рада налаштовані прирівняти державні витрати на студента і ціну за контрактом, що означатиме подальше зростання цін на навчання. Університети, своєю чергою, висловлюють занепокоєння, що це ускладнить отримання освіти для малозабезпечених громадян та посилить конкуренцію із закордонними вишами, особливо з огляду на пропозиції безкоштовної освіти в деяких країнах ЄС.

Водночас, і уряд, і виші покладають надію на державні гранти, які можуть покрити до 50% вартості контрактного навчання. У 2024 році такі гранти отримали понад 700 студентів КПІ. Університети також готові пропонувати пільгове кредитування та стипендії спільно з бізнес-партнерами для підтримки студентів.