Юрій Юзвак, боєць 59-ї мотопіхотної бригади з Вінниччини, провів сім місяців у російському полоні. На початку липня він повернувся до рідного Гайсина після реабілітації в центрі реінтеграції. Зараз Юрій активно набирає вагу, проходить необхідне лікування та планує присвятити час своїй родині.

Чоловік був мобілізований у 2024 році й потрапив у полон на Покровському напрямку. “Як підійшли, ми заховалися в бліндаж, бо був сильний обстріл, танк. Ми заховалися в цей бліндаж, і до нас вони просто підійшли. У нас вже не було як відбиватися, чим відбиватися”, — розповів Юрій. Під час захоплення в полон він отримав осколкові поранення ніг.

Юрія утримували в Торезькій колонії. Він згадує, що разом з ним там перебувало до 140 людей. Умови були жорстокими: “Коли ми йшли в столову, то застосовували електрошокери, але це як кому повезе. Буває таке, що за місяць тобі раз-два попаде, а буває таке, що за тиждень тобі сім раз попаде. Коли заходять до тебе інспектора на барак, треба вставати головою до низу, руки назад. Вдень нам лежати не можна було, забороняли“, — розповів Юзвак.

Дружина Юрія, Олена, дізналася про його полон з російських пабліків, тоді як офіційно чоловік вважався зниклим безвісти. Відтоді вона не пропускала жодного обміну, приїжджаючи з фотографією Юрія. 23 травня жінка знову приїхала на обмін, який тривав три дні.

“Я просто поїхала, знову взяла фотографію, прапор, і просто хотіла дізнатися, чи його не вивезли, потім мені прийшла СМС. Як говорять, що ноги тебе не несуть, а цих п’ять автобусів — це ж дуже багато людей. І я просто розгублена, я його шукаю, я розумію, якщо я зараз його не побачу, він мене не побачить, думаю все, і це буде. Але потім я почала, я почала кричати”, — згадує Олена момент повернення чоловіка.

19 липня Юрію виповниться 30 років. Після повного відновлення вдома він мріє звозити родину на море. Найголовніше, за його словами, що вони знову разом, і “цього вже ніхто не відніме”.