Цифрова Україна і маленький Ладижин

Коли у 2015 році в Україні заговорили про електронне врядування, звучало це як справжня революція. «Держава у смартфоні» здавалася утопією, але вже за кілька років у громадах почали з’являтися перші цифрові сервіси.

Ладижин — місто з населенням близько 20 тисяч — також опинилося в цьому процесі. Міська рада підписала меморандум про співпрацю з Фондом Східна Європа, і громада отримала доступ до національної платформи Е-ДЕМ, створеної в межах програми EGAP за підтримки Швейцарії.

На папері Ладижин мав стати прикладом «електронної демократії». На практиці ж — все виявилося складніше.

Що таке Е-ДЕМ і як це мало б працювати?

Е-ДЕМ — це онлайн-портал, де жителі можуть:

• брати участь у консультаціях з громадськістю,

• подавати та підтримувати місцеві петиції,

• пропонувати і голосувати за проєкти в громадському бюджеті,

• надсилати електронні звернення,

• повідомляти проблеми через сервіс «Відкрите місто».

Ідея проста: люди не лише скаржаться на кухнях чи у Facebook, а мають реальний вплив на рішення міської ради. Авторизація через BankID чи електронний підпис робить процес легальним і прозорим.

Але теорія та практика в Ладижині розійшлися.

Консультації з громадськістю: один пост і тиша

У розділі «Консультації з громадськістю» — лише один проєкт за 2023 рік: обговорення Статуту Ладижинської громади.

• 170 переглядів,

• 2 коментарі,

• і повна тиша після цього.

Це радше нагадує архів, аніж майданчик для діалогу. 

Петиції: цікаві ідеї, нуль результату

У Ладижині подали п’ять петицій за останні два роки. Серед них — цілком серйозні ініціативи:

• трансляція засідань міської ради (яку таки реалізували),

• боротьба з корупцією,

• створення програми відповідальної демократії.

Але були й більш оригінальні: наприклад, пропозиція створити «комунальну службу знайомств».

Усі п’ять провалилися. Жодна не набрала необхідних 100 голосів. Тобто — навіть якщо в громаді є ідеї, їх не підтримують. Причини різні:

• низька поінформованість,

• відсутність культури петицій,

• розчарування («все одно нічого не зміниться»).

В результаті — зараз у розділі петицій пустка.

Громадський бюджет: єдиний працюючий інструмент

Натомість бюджет участі виявився найбільш дієвим інструментом.

За 2023–2024 роки мешканці подали 137 проєктів у сферах спорту, благоустрою, освіти, культури, енергоефективності.
Люди не лише голосували, а й бачили результат: з’явилися нові дитячі майданчики, відремонтовані простори.

Це пояснює популярність інструменту: тут рішення громади конвертується у конкретні зміни на вулицях Ладижина.

Е-звернення та «Відкрите місто»: корисні, але «невидимі»

Електронні звернення значно спрощують життя. Не треба йти до міської ради, можна подати заяву з дому.
«Відкрите місто» дозволяє повідомити про проблему: від ями на дорозі до непрацюючого ліхтаря.

Але більшість ладижинців навіть не знають, що це існує. На офіційних сторінках міської ради майже немає роз’яснень чи інструкцій.

Чому Ладижин не користується е-демократією?

Наш аналіз показує кілька причин:

• Формальний підхід влади. Запуск сервісів відбувся, але системної інформаційної кампанії немає.

• Брак довіри мешканців. Люди не вірять, що їхній голос може вплинути на рішення.

• Низька цифрова грамотність. Для частини населення BankID чи КЕП — це історія, яка потребує роз’ясненнь. 

• Вибірковий інтерес. Якщо результат можна побачити (як у бюджеті участі) — активність є. Якщо результат абстрактний (петиція, консультація) — байдужість.

Для порівняння: як працює Е-ДЕМ в інших громадах

У Вінниці чи Луцьку електронна демократія має зовсім інший рівень: десятки петицій, активні консультації, сотні коментарів. Усе тому, що там системно працюють із мешканцями — інформують, мотивують, пояснюють.

Ладижин натомість виглядає як «пасажир у вагоні»: сервіс отримали, але користуватися ним так і не навчилися.

Висновок: електронна демократія є, але демократії бракує

Ладижинська громада має повний набір інструментів е-демократії. Але фактично працює лише один — громадський бюджет.

• Консультації — мертві.

• Петиції — провальні.

• Е-звернення і «Відкрите місто» — маловідомі.

• Бюджет участі — успішний.

Отже, відповідь на питання «Чи працює електронна демократія в Ладижині?» звучить так: частково.

І майбутнє цих інструментів залежить не лише від влади, а й від самих мешканців. Бо жодна цифрова платформа не запрацює без довіри, активності та бажання громадян брати відповідальність за своє місто.