504-min

День дитини у Ладижині: міжнародні традиції та українські зміни на шляху до нового календаря

Свято дитинства – Міжнародний день захисту дітей – традиційно асоціюється з початком літа, 1 червня. Проте, як виявилося, не всі країни світу відзначають його саме цього дня. Історія цього свята та його різні дати святкування по всьому світу відображають різноманіття культурних, політичних та соціальних контекстів, що формували ставлення до захисту прав дітей. В Україні ж, з переходом на новий церковний календар та прагненням відійти від радянських традицій, святкування Дня дитини переноситься на 20 листопада, що викликало чимало дискусій у суспільстві.

Історія та дати святкування: Чому існують розбіжності?

Найочевидніша для українців дата – 1 червня – є Міжнародним днем захисту дітей. Це свято було засноване у 1949 році рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Його мета – привернути увагу до проблем дітей, захисту їхніх прав та добробуту. Ця дата широко відзначається у країнах колишнього СРСР, а також у деяких країнах Східної Європи, Азії та Африки, що мають певну історичну пов’язаність із радянським блоком.

Однак, існує й інша, не менш важлива дата – 20 листопада. Саме цього дня у 1959 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію прав дитини, а у 1989 році – Конвенцію про права дитини, яка є найповнішим міжнародним документом щодо прав дітей. Тому 20 листопада офіційно визначено ООН як Всесвітній день дитини (Universal Children’s Day). Це свято є нагадуванням про необхідність дотримання прав дитини та їхнього захисту. Багато західних країн, включно з Канадою, Францією, Грецією, Швецією, Єгиптом та іншими, відзначають День дитини саме 20 листопада, підкреслюючи універсальність прав дитини, визначених міжнародним правом.

Крім цих двох основних дат, у різних країнах існують і інші дні святкування Дня дитини:

  • Японія відзначає День дітей (Kodomo no Hi) 5 травня, який є національним святом і частиною “Золотого тижня”.
  • У Туреччині День національного суверенітету та День дитини святкують 23 квітня, що пов’язано з першим скликанням Великих національних зборів Туреччини.
  • Бразилія відзначає День дитини 12 жовтня.
  • Австралія святкує День дитини наприкінці жовтня.

Ці розбіжності у датах часто пов’язані з національними історичними подіями, традиціями або знаковими датами, що мають особливе значення для формування дитячої політики чи захисту прав у конкретній країні.

В Україні День захисту дітей історично відзначався 1 червня. Ця традиція була успадкована з радянського минулого. Однак, у контексті повномасштабного вторгнення Росії та прискореної інтеграції України до європейського простору, виникла потреба переглянути низку радянських практик та узгодити їх з європейськими та міжнародними стандартами.

Перенесення святкування Дня дитини на 20 листопада є частиною цього процесу. Це рішення, ухвалене офіційно, має на меті наголосити на універсальності прав дитини, приєднанні України до міжнародних конвенцій та віддаленні від пострадянського культурного простору. Такий крок відповідає прагненню України долучитися до європейських цінностей та традицій, де саме 20 листопада є символом захисту прав дитини на міжнародному рівні.

Реакція суспільства: між звичкою та розумінням.

Перехід на нову дату святкування викликав неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Частина людей, звиклі до відзначення 1 червня, сприйняли це рішення зі здивуванням та критикою. Основні аргументи “проти” зводилися до:

  • Порушення багаторічної традиції: Для багатьох 1 червня – це не лише свято, а й день, що асоціюється з початком літа, канікулами, дитячою радістю. тобто, з усім, що пов’язано з дитинством.
  • “Відірваність” від народних звичаїв: Деякі вважали, що зміна дати руйнує усталені святкові ритуали та сімейні традиції.
  • Нерозуміння причин: Не всі українці були достатньо проінформовані про міжнародний контекст святкування 20 листопада та ідеологічні підстави для перенесення.

Зокрема, ладижинці пишуть:

pugac pugac – “Справжня турбота про дітей. Нема чуго скакати під сонечком краще ж під сніжком та дощем”.

Алла Алтр – “Д.Вася не гони біса.Ви,особливо ви, би вже не писала про діток мамочкам. Ми вже і так бачимо турботу про дітей.1 червня -це літо,це закінчення школи,це тепло(так,не цього року). Діти можуть малювати на асфальті,стрибати,їсти морозиво,пограти в м’яча і в інші ігри. Це і є частина дитячого щастя.Що ви думаєте буде 20 листопада? Через місяць Святий Миколай.Так хоча би відчувалася різниця між святами”.

К – “Админ, день защиты детей у нас сегодня, а не 20.11 в глубокую осень…”

Olga – “Зе,турбується’ про дітей”.

Водночас, значна частина суспільства, особливо ті, хто усвідомлює важливість дерадянізації та євроінтеграції, підтримала це рішення. Вони наголошують, що перехід на 20 листопада – це не просто зміна дати, а символічний крок до утвердження України як частини цивілізованого світу, який ставить права дитини в основу своєї політики. Це також можливість глибше інтегруватися в міжнародні ініціативи та кампанії, присвячені захисту дітей.

Зокрема, Ludmila Golovashich — Голова Гайсинської районної державної адміністрації зазначає, що “На питання чому у нас зʼявляються нові свята? Нові дати? Бо це все віддаляє наших дітей від вбивць! Не плачте за старими святами! Радійте, що ми будемо ростити покоління, що НЕ залежне від московитів!”

Ладижинець Василь Смаженюк: “До вашого відома, саме 20 листопада є Всесвітній День Захисту дітей!! І це свято не означає тільки “пісні та танці”, про дітей, їхні потреби, їхній захист Необхідно турбуватись завжди!! Бо в нас це свято стало схожим з 8 березня, а потім про жінок та їхнє існування, забувається”.

Отже, День дитини – це не просто святковий день, а важлива нагода нагадати суспільству про відповідальність за майбутнє найменших громадян.

Add a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *