21 січня у Василівці громада провела в останню дорогу людину, яка стала частиною історії села — Івана Макаровича Лисого. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив староста Заозернянського округу Олександр Єфімов.

Іван Макарович Лисий народився у 1925 році. Його дитинство було зламане надто рано: він пережив голодомор 1932–1933 років, а у восьмирічному віці втратив матір і залишився напівсиротою. З юних років пізнав важку працю — працював пастухом у колгоспі, допомагаючи родині вижити.

У 1944 році його призвали на військову службу. Майже відразу після цього його батько, який сам виховував дітей, отримав страшну звістку — двоє старших синів загинули на фронтах Другої світової війни. Іван Макарович воював у складі Першого Українського фронту та того ж року був тяжко поранений у голову на території Львівщини. Вісім місяців лікування у військових госпіталях стали ще одним випробуванням, яке він витримав.

Після війни Іван Макарович не зламався. Він створив сім’ю разом із Валентиною Йосипівною, збудував дім, виховав трьох дітей, діждався онуків. Основну частину життя працював механізатором у колгоспі, залишаючись людиною праці й відповідальності.

Навіть вийшовши на пенсію, не залишився осторонь життя громади — долучався до відновлення роботи Василівського храму Святої Параскеви. Багатьох він запам’ятався і теплими, по-справжньому людяними моментами.

“Особливо мені, дід Іван, запам’ятався, коли він їздив в 1995–1997 роках своїм синім мотоблоком з причіпом та накриттям і катав по дорозі дітей. Це був перший мотоблок в селі”, — ділиться спогадами Олександр Єфімов.

Як староста округу, Олександр Єфімов регулярно навідував Івана Макаровича у День Перемоги, віддаючи шану його шляху та служінню. Особливі слова вдячності він адресував синам — Андрію та Павлу Лисим — за постійну турботу і догляд за батьком.

На жаль, Іван Макарович не дожив до такої бажаної для всіх перемоги сьогодні. Він пішов із життя як останній учасник бойових дій Другої світової війни Заозернянського старостату, залишивши по собі пам’ять, яку берегтиме не одне покоління.