2025 рік Ладижин прожив у режимі стриманої стабільності. Без великих інфраструктурних проривів і без бюджетних обвалів. Місто трималося в умовах повномасштабної війни, постійних атак на енергетику, обмежених ресурсів і необхідності щомісяця переглядати пріоритети.

Цей рік мав і дуже конкретну людську ціну. Громада втратила 34 військових. Після ракетного удару в місті загинула семирічна дитина — перша дитяча жертва війни для Ладижина. Саме ці події задають масштаб розмови про «підсумки року».

Бюджет, який ріс у дорозі

На старті 2025 року бюджет громади складав близько 560 мільйонів гривень. До кінця року, після кількох уточнень, він перевищив 800 мільйонів. Зростання відбулося не через економічний ривок, а завдяки поєднанню перехідних залишків, трансфертів із держбюджету, перевиконання доходів і залучення зовнішнього фінансування.

Формально бюджет залишався бездефіцитним, однак усі суттєві зміни відбувалися вже в процесі року. Це викликало дискусії в міській раді — не стільки щодо самих сум, скільки щодо прозорості їх походження та довгострокової прогнозованості.

Куди пішли гроші

Найбільші видатки громади традиційно припали на базові функції:

• освіта — близько 284 млн грн;
  
• медицина — майже 59 млн грн;
  
• благоустрій і комунальна інфраструктура — понад 60 млн грн;
  
• утримання органів місцевого самоврядування — близько 81 млн грн;
  
• соціальний захист — 31 млн грн.
  

Окремою статтею стала підтримка сил оборони. У 2025 році на ЗСУ та інші складові сектору безпеки Ладижин спрямував понад 65 мільйонів гривень. Загалом від початку повномасштабного вторгнення ця сума сягнула близько 200 мільйонів.

Медицина як довга ставка

Один із небагатьох напрямів, де 2025 рік приніс не лише плани, а й результат, — медицина. У місті відкрили інсультне відділення, де за кошти місцевого бюджету допомогу отримала 71 людина. Реабілітаційне відділення лікарні вперше почало фінансуватися з держбюджету — понад 10 млн грн додаткових коштів.

За рік реабілітаційні послуги отримали 807 пацієнтів, половина з яких — військові. Для невеликої громади це одна з небагатьох системних змін, що виходить за межі одного бюджетного року.

Тепло як політика виживання

2025-й став серйозним випробуванням для енергетики Ладижина. Місто понад два місяці працювало на альтернативних джерелах тепла. Фактично це стало підсумком кількох років модернізації, резервування та співпраці з бізнесом і донорами. Для мешканців результат вимірювався просто — тепло в оселях у найскладніший період.

Те, чого не робили

У 2025 році в Ладижині не проводили бюджетних святкувань. Жодних концертів або масових заходів за кошти громади — це підтверджують публічні закупівлі. Культурні та екологічні проєкти існували, але залишалися на периферії уваги через війну та дефіцит ресурсів.

Рік утримання, а не розвитку

У підсумку 2025 рік для Ладижина — це рік утримання, а не трансформації. Місто змогло:

• зберегти керованість фінансів;
  
• не зірвати базові сервіси;
  
• спрямувати значні ресурси на оборону й медицину;
  
• відкласти більшість довгострокових рішень до післявоєнного часу.
  

Це не історія успіху й не історія провалу. Це історія міста, яке вчилося виживати й тримати систему в робочому стані. І саме так виглядає більшість місцевих бюджетів в Україні на четвертому році великої війни.