В Україні діє інтерактивна Мапа безбар’єрності, яка дозволяє відстежувати рівень доступності будівель та інфраструктури.

У Ладижині на Мапі вже позначені основні об’єкти міста. Як показує моніторинг, майже всі вони залишаються у тій чи іншій мірі бар’єрними для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення.

Повністю безбар’єрними визнані лише два об’єкти:

• Дендрологічний парк місцевого значення «Ладижинський гай»;

• Комунальне підприємство «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ладижинської міської ради.

Високий рейтинг і зелену позначку на Мапі отримали також:

• Заклад дошкільної освіти комбінованого типу №5 «Берізка» (вул. Будівельників, 20);

• АТ КБ «ПриватБанк» (вул. Будівельників, 19а);

• Відділ (центр) надання адміністративних послуг м. Ладижин (вул. П. Кравчика, 4).

Найнижчий рейтинг у місті має АТ «Укрпошта» Відділення поштового зв’язку Ладижин-1 (вул. П. Кравчика, 2). Лише трохи вищу, але все одно дуже низьку оцінку отримали:

• Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №3 «Дзвіночок» Ладижинської міської ради;

• Комунальний заклад «Ладижинський міський центр соціальних служб» (вул. Процишина, 23).

Таким чином, навіть базові освітні та соціальні заклади Ладижина залишаються недоступними для більшості людей з інвалідністю, що підтверджує потребу у модернізації міського простору.

Що таке Мапа безбар’єрності

Мапа безбар’єрності відіграє важливу роль для користувачів безбар’єрного середовища, адже забезпечує достовірність і відкритий доступ до даних на всіх етапах виконання робіт.

Кожна перевірена локація отримує відповідну позначку:

• безбар’єрна;

• частково безбар’єрна;

• бар’єрна.

Об’єкти критичної або вразливої інфраструктури, визначені громадами, з міркувань безпеки не виводяться на Мапу.

На Мапі кожен об’єкт має детальну інформацію про наявні та відсутні елементи доступності. Вона відкрита для представників громад і для всіх зацікавлених громадян. Наступним етапом стане впровадження технічних можливостей для роботи зі скрінрідерами та іншими інструментами доступності, що зробить сервіс більш інклюзивним.

Як оцінюють безбар’єрність

Для оцінювання ступеня доступності об’єкта використовуються два ключові показники:

• загальна кількість елементів доступності;

• наявність критично важливих елементів.

Якщо всі критично важливі елементи наявні — об’єкт вважається частково або повністю безбар’єрним. Якщо бракує хоча б одного критичного елемента — об’єкт отримує статус бар’єрного.

Об’єкт безбар’єрний — коли він відповідає всім критеріям і має як критичні, так і додаткові елементи доступності. Чим більшій кількості критеріїв відповідає об’єкт, тим ближчою до зеленого кольору буде його позначка на Мапі. І навпаки — що більше бар’єрів, то ближче вона до червоного.

Під час оцінювання враховується низка практичних параметрів:

• Пішохідні доріжки. Їх ширина має дозволяти зустрічний рух, покриття повинно бути рівним і без вибоїн, переходи — з пологими з’їздами, водостоки — закриті дрібною решіткою. Межі доріжок позначаються рельєфними контрастними смугами, а для людей з порушенням зору облаштовуються тактильні направляючі та попереджувальні смуги.

• Сходи й пандуси. Важливою є наявність пологих пандусів із правильним нахилом, а перед небезпечними ділянками та сходами встановлюються попереджувальні тактильні смуги.

• Майданчики для відпочинку. Вони повинні розташовуватися регулярно вздовж маршрутів, мати лави зі спинками, урни у контрастних кольорах і вільний простір для маневрування кріслом колісним. У парках і скверах мають бути інклюзивні ігрові та спортивні майданчики, а також громадські вбиральні з універсальною кабіною та пеленальним столиком.

• Навігація та інформація. На території громадських просторів встановлюються стенди або табло з інформацією у візуальному, тактильному чи аудіоформаті, що дозволяє людям з різними видами інвалідності орієнтуватися на місцевості.

• Велосипедна інфраструктура. Там, де є велодоріжки, обов’язковими є зручні та доступні місця для паркування велосипедів.

Такий комплексний підхід дозволяє оцінити не лише наявність пандусів чи ліфтів, а й загальну зручність середовища для всіх користувачів — від людей на візках і батьків із дитячими колясками до людей з порушенням зору чи слуху.

Вінничина — у ТОП-5 областей за моніторингом об’єктів

За даними масштабного моніторингу, проведеного з ініціативи Міністерства розвитку громад, Вінницька область увійшла до п’ятірки регіонів, які найактивніше наповнюють Мапу безбар’єрності разом із Київською, Львівською, Житомирською та Дніпропетровською областями.

Перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна наголосила, що в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору триває системне обстеження та внесення об’єктів до бази «ЛУН Місто». За словами посадовиці, Мапа не лише фіксує стан доступності, а й допомагає громадам планувати модернізацію простору та кожному користувачу знаходити потрібні маршрути.

Станом на 22 вересня 2025 року на Вінниччині вже позначено 4973 об’єкти. Загалом по всій Україні на карті понад 55 тисяч локацій — медичні, освітні, культурні, спортивні та транспортні заклади, а також вулиці й дороги.