Один з надійних бійців енергетичного фронту – ладижинець Олександр Істомін. Якщо кажуть, що робота, це – другий дім, то для нього Ладижинська ТЕС, на якій працює 25 років – рідний і дорогий серцю дім. Адже на станції працював ще батько.
Перших кроків у професію в Олександра було багато – починав з машиніста-обхідника. Сьогодні він – головний фахівець котлотурбінного відділення. Того самого, яке називають серцем станції.

Відповідальність Олександра – контроль технічного стану, аналіз режимів роботи, спільні з колегами планування ремонтів і модернізацій. Без нього також не обходяться пуски і зупинки обладнання, адже саме Олександр координує дії персоналу.

Екстремальні умови, у які закинула Ладижинську ТЕС росія, не злякали і не підкосили, а лише додали нового досвіду, витривалості і стійкості. Працювати під постійним прицілом ворога, розгрібати руїни там, де ще вчора було твоє затишне робоче місце, запускати обладнання, розуміючи, що знову опиняєшся під прицілом – це героїзм. Тихий повсякденний героїзм кожного енергетика, який щоразу повертається на роботу як тільки минає повітряна тривога.

«Я приїхав на станцію одразу після відбою, – розповідає про один із найважчих днів Олександр. – Усе в диму, масштаб руйнувань вражав. Було дуже важко це бачити – станція ж для мене рідна. Коли бачиш, що вона зруйнована, відчуваєш це, наче зруйнували твій власний дім. Але в такі моменти треба заспокоїтися, зібратися й робити свою роботу. Спочатку оцінюєш масштаби пошкоджень, допомагаєш ДСНС локалізувати пожежі – того дня пожеж було кілька. Я добре знаю територію станції, тому намагався бути максимально корисним. А далі разом із колегами оцінювали стан обладнання й вирішували, що можна відновити першочергово».

Розуміння важливості того, що робиш – для країни, свого міста, своєї родини (в Олександра п’ятеро дітей) – додають сил і мотивації.

«Не маємо права здаватися, – переконаний Олександр, – маємо стояти й працювати».

За свою працю Олександр Істомін відзначений Почесною грамотою ДТЕК Енерго.