16 грудня на засіданні експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА було прийнято рішення доповнити перелік культурних елементів регіону. Серед інших, до переліку увійшов елемент «Традиція виготовлення валянок», представлений Ладижинською громадою.

Крім Ладижина, нові елементи нематеріальної спадщини області внесли й інші громади:

• Громадське об’єднання «ДУХ» презентувало «Хустку: традиції побутування на Вінниччині».

• Хмільницька громада представила традиційну страву «Гречані пампушки» з села Соколова.

• Погребищенська громада подала традицію приготування калинового варення.

• Жмеринська громада представила кулінарну традицію приготування старовинної страви «шпундра».

• Сутисківська громада представила обряд «Обертіння».

• Калинівська територіальна громада презентувала технологію приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.

Також експертна рада затвердила нових носіїв елемента «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині», серед яких мешканці Іллінецької громади.

«Щиро вдячні всім учасникам за ґрунтовне й натхненне представлення елементів, що яскраво демонструють багатство та самобутність нематеріальної культурної спадщини Вінниччини. Кожна традиція — від кулінарних практик до декоративного мистецтва — є безцінним надбанням, яке необхідно берегти, розвивати та передавати прийдешнім поколінням», – йдеться на сторінці «Культура Вінниччини».

Збереження традиції виготовлення валянок у Ладижині

Однією з найвідоміших майстринь, що береже традицію виготовлення валянок у Ладижинській громаді, є Поліна Осоховська із Заозерного. З початку повномасштабної війни вона знайшла виробам широке застосування — майстриня шиє валянки для захисників і переселенців. Таке взуття зручне, довговічне і дуже тепле — воно надійно захищає від холоду навіть у сильні морози. Валянки пані Осоховська виготовляє у майстерні, облаштованій у себе вдома.

У січні 2025 року майстриня передавала свої знання керівницям гуртків «Спадщини», навчаючи їх традиційному ремеслу. Про це ми раніше розповідали в одній із наших публікацій.

Таким чином, традиція виготовлення валянок у Ладижині не лише зберігається, а й активно поширюється.

Елементи нематеріальної спадщини Ладижинської громади в обласному переліку

Традиція виготовлення валянок є не першим елементом нематеріальної спадщини Ладижинської громади, що увійшов до обласного переліку. Раніше, 23 квітня 2024 року, до списку було включено традицію приготування весняно-літньої страви «Трусянка», представлену селом Василівка.

Цю страву, що за переказами готують у Василівці від початку ХХ століття, відносять до категорії гарячих і подають на стіл як у будні, так і на свята. Рецепт страви «Трусянка» від місцевих майстринь опублікований на сайті Вінницького обласного центру народної творчості.

Весняно-літня страва «Трусянка»

Основні інгредієнти:

• листя щавлю,

• пшоно,

• сироватка,

• сало (смалець),

• цибуля,

• морква,

• часник.

Приготування:

1. Листя щавлю слід зірвати заздалегідь, щоб воно трохи прив’яло, після чого ретельно промити.

2. Пшоно також промивають і заливають холодною водою, доводять до кипіння та варять на повільному вогні до готовності.

3. Тим часом готують зажарку: на сковороді розігрівають смалець, додають нарізану кубиками цибулю та натирану моркву. Смажать до золотистого кольору.

4. Готове пшоно змішують із зажаркою, солять і перчать за смаком, вистуджують.

5. Ледь теплу кашу накладають на листя щавлю, загортають як голубці і викладають у змащений смальцем казан. Кожен шар пересипають зажаркою та поливають сироваткою. Верхній шар також змащують і накривають листям щавлю.

6. Страву тушкують у розігрітій печі або духовці 40–50 хвилин.

У період посту «Трусянку» готують на олії без сала. Подають гарячою, посипають шкварками та поливають часниковим соусом, який готують із часнику, кип’яченої води та олії до рідкої консистенції. Для збереження тепла страву подають у глиняному посуді.

Назва «весняно-літня» пояснюється основним інгредієнтом – щавлем, який росте саме в ці пори року.