Ладижин — це місто з давньою історією. Зокрема, в період польського і литовського володіння цими землями тут з’явилися поширився католицизм і було збудовано дерев’яний храм (1606 р.). В 1797 р. його було перебудовано, а в 1805 році реставровано коштами власників міста. В 1823 році Міхаїл Собанський збудував кам’яний костел Успіння Пресвятої Богородиці (Вознесіння діви Марії), в 1850 році освятив його, а в 1877 році там з’явився орган. 

За радянської влади костел, як і багато інших релігійних споруд були перетворені на школи, комбінати. 

Після 1991 року парафіяльний будинок повернули католицькій громаді. В 2018 році католики отримали й земельну ділянку, на якій розміщено храм, що перебуває в аварійному стані. В цьому ж році парафії повернули Римський Міссал (1900 року видавництва) (книга з текстами меси та супутніми документами), який зберігався в с. Копіївка Тульчинського р-ну, а потім — в Тульчині.

А от щодо восьмиголосого органу встановленого коштом Фелікса Собанського чи інших книг, сповідальниць, ікон, вівтарів, то тут все сховано і мабуть ніколи не стане відомим. 

Викликає жаль і сама будівля. Вона знаходиться в жалюгідному стані. Коштів на реставрацію в міста чи парафії немає. Один із попередніх настоятелів спілкувався із нащадком пана Собанського, який профінансував технічний опис будівлі для реставрації, однак далі справа не пішла. А тому виникає питання, що з нею робити? Є варіанти зробити притулок для осіб похилого віку, ВПО. 

А ви як вважаєте?