Ладижин багатий на яскраві спортивні імена, відомі всій Україні. У цьому сузір’ї все яскравішає зірочка Богдана Помагайба. Він – спортсмен волейбольного клубу «МХП – Ладижин». Грає у команді Вищої ліги, яка щойно почала свій новий сезон.

За результатами першого туру серед 11 команд-учасниць другу позицію посіла команда Богдана «МХП-Колос-Вінниця», здобувши перемогу над двома суперниками, а сам ладижинець став найрезультативнішим гравцем туру.

Також нещодавно Богдан Помагайбо ввійшов до розширеного списку юнацької збірної України U-20 (2008 р.н.) і от 13 жовтня він вирушив до розташування збірної, де спробує вибороти місце в основному складі команди. Перед цим ми встигли з ним поговорити – про початок його волейбольної кар’єри та те, чим живе спортсмен щодня.

– З чого і з кого почався твій волейбол?

Займатися почав з батьком. Він щороку брав участь у змаганнях з пляжного волейболу серед енергетиків. Якось взяв мене з собою на тренування. Не всі члени команди були цим задоволені, але хто що не казав, а батько мені «Ставай грай!» Так і граю. Дуже йому вдячний.

– Ти тренувався у першій школі – це твоя школа?

Певною мірою так. Я навчався у третій школі, а коли був у восьмому класі, Олександр Порхун покликав мене у команду, яка зібралася на базі першої школи, і у дев’ятий клас я перейшов у першу. Рік там учився і тренувався, добре додав у волейболі, і мене запросили у команду «МХП Ладижин».

– А як це сталося?

Приїхав тренер, я йому сподобався – і відразу взяли на збори. Це був серпень 2024 року.

– Скільки тобі тоді було років?

Були й інші хлопці, але їх не взяли. Та й до мене приглядалися, бо був замалого зросту – 185 см, а в команду беруть вищих 2 метрів. Зараз я вже теж підріс.

– Ти живеш зараз…?

У Вінниці. Там і тренуюсь. Поєдную спорт із навчанням на третьому курсі коледжу харчових технологій. Але я хочу бути тренером. Тому по закінченні коледжу буду вчитись далі вже в цьому напрямку.

– Цього літа ти яскраво засвітився у пляжному волейболі. Якому надаєш більше переваги.

Класичному. Загалом дуже люблю цей вид спорту. Граю, де тільки можна. Особливо, коли це ігри за Ладижин.

– Опиши свій один день.

Та в мене все просто: підйом о восьмій, сніданок, тренування, душ, прання, навчання, легкий перекус, тренування, вечеря. Обов’язково – дзвінок батькам.

– Тобто просто так у телефоні не «зависаєш»?

Можу виділити собі годинку, щоб подивитися щось про волейбол. Хвилин десять іде на ТікТок.

– Готуєш собі сам чи купуєш готові страви?

Сам. Їм звичайну, хорошу їжу: каша, м’ясо, фрукти.

– Своїх 18 ти зустрічав у Ладижині. Родина в тебе – у головному пріоритеті?

Звичайно. І збиралися ми, всі рідні, традиційно біля бабусиної хати, хоча вона й сильно постраждала від пожежі цього року. Рідні, знайомі люди допомагають з відновленням, але поки що бабуся живе у нас.

– Які життєві принципи для тебе базові?

Основне: залишатись вірним, добрим, сказав слово – втримав. Бути відповідальним. Не люблю недбалість.

– Все у тебе якось чітко…

Я з дитинства звик жити рамками.

– Маєш мрію? Крім професійних здобутків.

Дуже хочу отримати права, мати машину.

– Ладижинці спостерігають за твоїми професійними успіхами, кар’єрним зростанням. Успіху тобі на новому шляху, і хай збудеться мрія.

Картка спортсмена й головні досягнення

Богдан Помагайбо народився 21 серпня 2008 року. Його зріст – 191 см. У стрибку висота блоку – 325 см, висота атаки – 343 см.

Пляжний волейбол

• Червень 2026: виборов золото та титул Чемпіона Вінниччини, виступаючи в тандемі з Романом Лисим.
• Липень 2026: у цій же парі представив Ладижинську громаду на Всеукраїнських пляжних іграх у Житомирі, де спортсмени здобули бронзові нагороди.
• Дебют на ЧУ: раніше успішно стартував на юнацькому Чемпіонаті України разом із Єгором Шведчиковим, посівши високе 4-те місце.

Класичний волейбол

• Квітень 2025: підсилив склад Ірпінської ДЮСШ на юнацькому чемпіонаті України (сезон 2024/25). Команда виборола бронзові медалі, а Богдана визнали найкращим нападником турніру.
• Травень 2026: у складі команди «МХП-Колос» завоював срібло на чемпіонаті Вінницької області та отримав індивідуальну нагороду як найкращий гравець своєї команди.

Автор: Оксана Гайсин