У листопаді 2022 року російські ракети вперше зупинили Ладижинську ТЕС. Тоді перед містом постала потреба якнайшвидше розбудувати автономну систему опалення, незалежну від станції, яка забезпечувала Ладижин теплом десятки років. На момент другого удару по ТЕС – у січні 2023-го – місто вже зводило альтернативні котельні, і практично весь минулий опалювальний сезон містяни грілися завдяки їм.

– Ми пройшли чотири зими. Вони були складні, бо ми були в різних умовах – і з теплом і без тепла. Тому дякую жителям за їх витримку, за підтримку, за розуміння, – каже очільник Ладижинської громади Олександр Коломієць.

Три котельні замість ТЕС

Місто – це сім тисяч квартир. Альтернативою Ладижинській ТЕС у забезпеченні їх теплом стали три міські котельні. Звели дві нові, одну з яких надала місту компанія МХП. З руїн підняли та модернізували давно недіючу котельню колишнього ладижинського заводу-гіганта, з нуля побудували під неї теплопункт. 37 будинків перевели на індивідуальне опалення.

Випробування вибудуваної за рік нової тепломережі не забарилося. У 2024-ому, поки Ладижинська ТЕС оговтувалася від чергової рашистської атаки, міські котельні місяць гріли квартири. «Польові умови» показали недоліки та підсвітили те, що можна переробити. І от майже весь минулий опалювальний сезон місто прожило без тепла Ладижинської ТЕС, на міських котельнях.

Воно не було рівномірним: десь у квартирах було 25 градусів, а десь лише 16, але зиму пройшли. І знову почали вдосконалювати та покращувати вже наявну базу.

Когенерація підсилить систему

Сьогодні у місті завершуються будівельні роботи по підсиленню діючих котелень, дооблаштовується нова, від’єднання якої від мережі дозволить дати більше тепла на житлові будинки.

– Добудовуємо три когенераційні установки, які надають і електроенергію, і тепло, чим ми підсилюємо наші котельні, – розповідає Олександр Станіславович. – Плюс ми ще будуємо котельню, яка буде давати тепло на два дитсадки і ліцей. Цим ми розвантажимо котельню, яка охоплює основну частину міста.

Загальна потужність котелень, посилених когенерацією – 20 мегават. Цього цілком має бути достатньо для покриття теплових потреб міста. Ладижинська ТЕС, для порівняння, видавала 30 мегават, враховуючи і тепло, і гарячу воду.

Усі котельні забезпечені генераторами. На випадок відсутності централізованого електропостачання, перемикання відбудеться протягом 15 хвилин.

Альтернатива альтернативі

Головна котельня міста спочатку працювала на мазуті. Але під час її експлуатації дуже швидко стало зрозуміло, що це проблемний варіант палива, тож котельню оперативно перевели на газ. Були встановлені нові газові горілки, шафа управління, підведено газ. Все ж один котел залишили на мазуті – про всяк випадок.

– Якщо потрібно буде перейти на мазутне паливо, ми це зробимо протягом трьох годин, – каже майстер теплопостачання «Ладжитлосервісу» Олександр Боднарчук, – за цей час тиск підніметься до робочого і подасться пар на теплопункт.

Будівельні та підготовчі до сезону роботи тривають на твердопаливній котельні, яка працює на пелетах. По місту ремонтується і замінюється тепломережа. Теплі жовтневі дні тому сприяють.

Ладижинці боргують за тепло мільйони

У той же час, як комунальники докладають усіх зусиль, аби місто мало альтернативне тепло, самі ладижинці у якійсь мірі ставлять палки в колеса. Борг за спожите теплопостачання складає 6 мільйонів гривень!

– Через те, що люди не сплатили вчасно, КП «Ладжитлосервіс» має серйозні проблеми у забезпеченні підготовчих робіт та оплаті спожитих енергоносіїв – резюмує начальник міського житлово-комунального господарства Михайло Гріщенко.

Минулого опалювального сезону ладижинці платили за тепло по тарифах Ладижинської ТЕС, хоча вартість гігакалорії, яку видають міські котельні, в рази вища вартості одиниці тепла від станції. Різницю – а це сума в межах 40 мільйонів гривень – покрив міський бюджет.

«Був би мир, а тепло буде»

Відпрацьовані сценарії, нові котельні, когенераційні установки, резервні джерела… Вклавши у будівництво власної тепломережі 300 мільйонів гривень, Ладижин входить в новий опалювальний сезон з добрими надіями.

– В тому році опалення не було, спочатку не було, – поправляє себе гостя міста Ірина, мама якої живе у 15 будинку, – грілися від газової духовки і дуйчик включали, якщо дуже холодно. А потім якось привикли чи як – я не знаю, але, надіємося, в цьому році буде краще. І на другий рік я приїду і все буде добре.

Сергій переїхав з родиною в Ладижин з Олешок. Орендує з рідними квартиру у 44 будинку.

– Опалення в минулому році – не Ташкент був, але терпимо, – каже. – А цей рік ми плануємо в Заозерному зимувати. Там будиночок, орендуємо. Вже дрова запасли.

Загалом задоволені й ті, що вимушено перейшли на індивідуальне опалення. Людей лякали переміни, фінансові вкладення, але в результаті – вони у виграші і вже це усвідомлюють.

Як і більшість ладижинців, оптимістично налаштована Віра:

– Минулу зиму ми прожили, як всі – не дуже тепло було і не дуже холодно. Бог з тим теплом. Дав би нам Бог миру і спокою, а тепло було і буде.

Автор: Оксана Гайсин