Ладижинському гаю – 10 років. Щодня з 6 ранку до 11 вечора його ворота гостинно відчинені для відвідувачів. І вже з самісінького раночку парк наповнюється людьми та рухом.

– Ми тут щодня, – каже Марія, прогулюючись біля озера з онучкою, яка щойно навчилася тупцяти, – взимку, весною, літом… Кращого місця просто немає.

Скільки праці докладається постійно, аби підтримувати і примножувати красу цього найкращого місця – побачити неважко, достатньо прогулятися доріжками парку.

В одному місці викошується трава, в іншому – поливаються клумби, з квітників прибирається те, що вже відцвіло, насаджуються нові рослини. Біля кованих сердець на очах з’являється нова композиція із пеньочків із сукулентами, кабаків та кущиків хризантем – квітів осені.

А трохи далі, біля улюбленої дерев’яної акули, вже випробовують новенькі низенькі лавочки діти та їхні батьки.

Сотні видів дерев, десятки скульптур

– Парк займає 10 гектарів, – розповідає директор Дендропарку Володимир Сушій, – 244 види дерев і кущів. А квітів та експозиційних рослин – навіть не порахую. Тільки одного колеуса – це рослина-новинка цього року – біля Статуї Волі 12 видів.

Дерев’яних скульптур у парку 23. Біля кожної команда працівників парку намагається створити експозицію, відповідну саме їй. Від Пожежника, наприклад, червоним вогнем палав віоловий «потік» – вже відцвів. Козачку, яка дивиться на Схід з дитям на одній руці і з шаблею в іншій, оточують квіти  кольорів прапора України, позаду неї – мальви, дерев’яний пліт з глечиками, наче – домашній затишок… Дуже символічно і, як для нашого часу – особливо трагічно.

Біля підніжжя Горгони – холодна, як сам образ, і мінімалістична експозиція: там затінок, тому й висаджені рослини, яким комфортно рости саме там.

Особлива експозиція Дендропарку – герб Ладижина. Ідея – від директора («А як це в нас в парку не буде герба міста?!»), реалізація – від працівників парку Василя Микитюка і Дмитра, які зараз служать в ЗСУ.

Самшитовий чайний сервіз та інші новинки сезону

Цього року у парку з’явилося багато милих новинок-фотозон. На вході з боку спорткомплексу відвідувачів зустрічає дамочка з сумочкою – це центральні образи нової рослинної експозиції, в основі якої – сукуленти. На вході від Укрпошти – вгорі Сухого джерела поселилися самшитові павичі і песик. В глибині парку, нижче велетенського зеленого метелика – розкинувся цілий чайний сервіз!

Всі ті образи та їх реалізація – справа невтомних рук Антоніни Шерстки, Любові Клічевської і Лідії Заворітної. Вони дбають про квітковий світ Дендропарку та його різноманіття. І вкладають у свою роботу всю душу.

Тож і нових квіткових композицій та клумб цього року у парку теж побільшало.

«Дитсадок» Ладижинського гаю

На посадку у парк квіти їдуть на причепі мотоблока з розсадника та теплиці.

Теплицю у парковому господарстві (підсобила міська рада) побудували кілька років тому, перед самісіньким початком великої війни. Тут є все необхідне для комфортного життя юних рослин. На випадок блекауту придбали буржуйку. У теплиці працівники Дендропарку самі вирощують квіти і таким чином економлять бюджетні гроші на їх покупку. «Дендропарк, кажуть, – то дендропарк, а квіти – то особливе».

– От з цього все й починається. З цих діточок. Вони підростають, ми їх висаджуємо в парк, щоб всі любувалися, – знімає плівку з маленьких росточків у горшечках Антоніна Шерстка, – зараз в теплиці залишилися рослини, якими ми будемо прикрашати парк вже нарік.

Біля теплиці – розсадник, де акуратними доглянутими смужками росте все, що є в парку. Тут «дитячий садок» Ладижинського гаю.

– В лотках – тюльпани, живці троянд, далі – катальпи, модрини, туї, павловнія… Павловнію посіяли з насіння, а тепер – «ліс» стоїть, – переходить від смужки до смужки Володимир Сушій, – далі у нас росте самшит, коніка, сосна кримська, жимолость, гібіскус, туйки, покрова, ялівець, жимолость, лапчатка, карпатська смирека, кримська сосна, санталіна, хризантеми, магнолії, вельгела… Все висаджується в парк…

Володимир Григорович очолює паркове господарство шість років, все про нього знає і таке враження, що тут і живе – у парку його можна застати хоч коли. Господарство велике, клопоті багато.

«Все робимо, щоб воно жило і буяло»

Науковий підхід до вирощування та захисту зелених жителів парку – на контролі в інженера садово-паркового господарства Петра Колісніченка.

– Все робимо для того, щоб воно жило і буяло! – посміхається він, – були неправильні посадки. Садили взимку у залізні сітки, кореневій системі нікуди було розвиватися і це дало свій негативний результат. Із-за чого ще пропадають? Бо тут колись смітник був, ми викопуємо – а там миючі засоби. І що не робимо – добриво вносимо, різні препарати – а рослина страждає. З дубами маємо клопіт. Їх привезли з Польщі. Невідомо на чому вони привиті. Поїхали до господарів, а в них такі дуби вже давно пропали. А от каштани у нас буяють, бо їм з чотирьох боків зробили уколи. Воскова міль вражає каштани по всій Європі, а в нас вони зелені і восени.

Неподалік оглядає дерева та кущики майстер зелених насаджень, водночас вчений агроном із, зокрема, 17-річним досвідом роботи в озелененні Києва, Михайло Рябий.

– Саме складне – це хвороби, – каже, – з шкідниками легше. Хвороби рослин практично не змінилися: які були років 50-60 тому, такі й тепер. Борошниста роса, різні види іржі… Хіба що у них з’являється резистентність до препаратів.

Все популярніша туристична локація області

Ладижинський гай стає все більш популярним. Частішають екскурсії. Професійно їх проводить ладижинка Надія Копйова, яка знає про кожну рослину в парку все-все.

Але й без гіда гості Ладижина у захваті від всього, що бачать, як тільки потрапляють у світ Ладижинського гаю. З інтернету про його існування дізналися школярі села Високе Вапнярської громади. Разом з наставниками зібралися і приїхали все подивитися на власні очі.

– Емоції переповнюють, – каже вчитель В’ячеслав Савченко, – У вас тут краса неймовірна. Не потрібно нікуди далеко їхати. Тільки процвітання бажаємо цьому парку і взагалі Ладижину. Ми дуже задоволені.

Наостанок своєї подорожі парком гості поспішали до озера і там затрималися чи не найдовше. Спостерігали за рибками, черепашками, яких там, до слова, вже п’ятеро. При цьому черепашок в озері ніхто спеціально не розводить. Їх приносять та випускають у штучну водойму колишні власники.

Є правила збереження краси

Ближче до вечора відвідувачів у парку більшає, заодно більшає роботи охоронцю. Правила поводження у Дендропарку розміщені на кожному із його численних входів. Але це не заважає відвідувачам їх ігнорувати.

– Вдень чергувати – насолода, а от ввечері!.. – каже охоронець парку Володимир Тернавський. Він об’їжджає парк на електровелосипеді, йому можна. – Робиш зауваження – не реагують. Кажуть – у нас електронка, з електрокою дозволено… З собаками водяться часто, а вони гадять…

Не пити, не курити – це загальноприйнятні норми в громадських місцях. З тваринами важче. Через те, що собаки «мітять» кущики – пропадає багато кулястих туй. Власники тварин цієї шкоди від своїх улюбленців не усвідомлюють, а мали б. Адже Ладижинський гай – дійсно коштовний камінчик Вінниччини. І кому, як не нам, ладижинцям, його берегти.

Автор: Оксана Гайсин