Українське село — це живий організм зі своєю унікальною біографією, таємницями та героями, які щодня творять його історію. Днями книжкова полиця Поділля збагатилася новим вагомим виданням. Світ побачила книга «Із джерел василівських криниць», змістом якої стали нариси з сільської історії та самих василівчан.

Видання вийшло друком у межах обласної видавничої програми «Моя Вінниччина: 1000 книг про 1000 сіл». Автор літопису – відома лидижинська поетеса та письменниця Світлана Кринична. Василівка – її  рідне село, тому все зібране у книгу претендує на історичну цінність.

Від двох аркушів — до книги

Перші сторінки історії села, які ввійшли в книгу, збережені, завдяки Валентині Таран. На початку 2000-х вона працювала секретарем Василівської сільської ради і всі архівні дані, які стосуються села, виписала собі на два аркуші паперу. Коли дізналася, що Світлана Кринична готує документальну книгу, з радістю і полегшенням передала їй той історичний скарб.

Саме з цих архівних записів читачі дізнаються про перші кроки розбудови Василівки: коли у селі вперше залунали дзвони церкви та відчинилися двері школи, хто став першим головою колгоспу та хто ввійшов в історію села як перший тракторист.

На перетині легенд та козацької доби

Кожен населений пункт має історію своєї назви. У більшості випадків – у вигляді легенди, бо хто вже тепер скаже точно про те, що відбулося віки тому. Василівка, за свідченням старожилів, увіковічила в своїй назві ім’я першого свого жителя, Василя. Він був чи то козаком, чи селянином, який знайшов собі затишний притулок саме у цьому куточку України.

Офіційна ж історія Василівки сягає глибини століть. Перша письмова згадка про неї датована 1609 роком — часом, коли Поділля палало у вогні визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Гортаючи сторінки книги, можна простежити, як змінювалися епохи, як село переходило від одного власника до іншого: спочатку воно належало магнатам Потоцьким, згодом було продане пану Собанському, потім радянська доба…

Люди, на яких тримається світ

«Із джерел василівських криниць» — не просто сухий перелік дат та імен, а, насамперед, книга про людські долі, переплетіння історії та сьогодення.

Значну частину видання займають щемливі нариси про тих односельців, яких уже немає серед живих. Їхні портрети змальовані зі спогадів дітей та онуків, а це – врятовані від забуття цілі пласти родової пам’яті. Поруч із ними — розповіді про сучасників: хліборобів, майстрів, митців… Про людей, за яких кажуть, що на них стоїть білий світ.

Окреме, особливе місце у книзі відведено найновішій і найтрагічнішій сторінці нашої історії — розповіді про полеглого за волю України земляка Григорія Копицю. «Душа села… Був дуже добрим», — так коротко, але з невимовним сумом та гордістю згадують про Героя у Василівці.

Історія, що матиме продовження

Вихід цієї книги став приємною подією для всієї Ладижинської громади, проте крапку в літописі рідного краю ставити зарано.

«Із задоволенням писала і буду писати про своє село і його людей», — з особливим теплом у голосі каже Світлана Кринична і вже активно збирає тексти, спогади та світлини для наступної книги. А це означає, що джерела василівських криниць ніколи не обміліють, продовжуючи живити пам’ять наступних поколінь.

Світлана Кринична – член Національної спілки письменників України. Більш відома, як лірична поетеса. У світ вийшли її збірки: «З глибини криничної душі», «Світанками вишиті весни», «Липою квітує надвечір’я», «Коронація осені» та «З горнятка долі».

Автор: Оксана Гайсин