Виконавчий комітет Ладижинської міської ради та міський відділ освіти винесли на громадське обговорення проєкт Стратегії розвитку системи освіти громади на 2026–2030 роки.

Це 60-сторінковий документ, який має стати основою для рішень щодо шкіл, дитячих садків, профільної старшої школи, інклюзивної освіти, харчування, укриттів, цифровізації та фінансування галузі.

Стратегія розрахована на період від 1 вересня 2026 року до кінця 2030-го. Її планують реалізовувати у два етапи: спочатку підготувати освітню мережу до реформи та покращити безпеку, а з 2028 року — перейти до повноцінної трирічної профільної старшої школи.

Проєкт ще не затверджений. Після громадського обговорення його можуть доповнити або змінити, а остаточне рішення має ухвалити міська рада.

Головний виклик — дітей стає менше

Найважливіша тенденція, яку показує документ, — швидке скорочення кількості дітей у громаді.

У 2022 році в Ладижинській громаді налічувалося 1276 дітей віком до шести років. У 2025-му — вже 797. Тобто лише за три роки ця вікова група зменшилася більш ніж на третину.

Кількість дітей, які відвідують дитсадки, також знижується: у 2022 році — 961 дитина, у 2023-му — 932, у 2024-му — 893, у 2025-му — 840. Одночасно падає і заповненість садочків: із 81 дитини на 100 місць у 2022 році до 71 дитини у 2025-му.

Це означає, що в найближчі роки громаді доведеться відповідати на непросте питання: як утримувати доступну мережу дитсадків, коли дітей стає менше, а витрати на опалення, ремонти, харчування та зарплати продовжують зростати.

Стратегія пропонує створити «гнучку мережу» дошкільних закладів. Йдеться, зокрема, про короткотривалі та чергові групи, консультативні пункти й інші формати. Однак у проєкті поки немає чіткого пояснення, які саме садочки можуть зазнати змін, як оцінюватиметься їхня спроможність і що відбуватиметься із закладами у разі подальшого скорочення кількості вихованців.

Подібна тенденція спостерігається і в школах. За даними стратегії, за чотири навчальні роки кількість учнів скоротилася приблизно на 90. Особливо низькою є наповнюваність класів у Заозерненській гімназії — у середньому 8,9 учня у класі в 2025–2026 навчальному році. У міських ліцеях цей показник коливається приблизно від 20 до 28 учнів.

Поки це не виглядає як обвал шкільної мережі. Але нинішнє різке скорочення кількості дошкільнят означає, що через кілька років значно менші класи прийдуть і до початкової школи. Саме тому питання оптимізації закладів — не абстрактний пункт стратегії, а практичне рішення, до якого громаді доведеться готуватися вже зараз.

Старша школа зміниться, але її майбутня модель потребує пояснення

Другий великий виклик — реформа профільної середньої освіти.

Упродовж 2026–2027 років громада планує завершити впровадження базової Нової української школи та підготувати мережу до старшої профільної школи. На 2028–2030 роки запланований запуск трирічного навчання у 10–12 класах, розвиток профільних курсів, STEM-лабораторій та індивідуальних освітніх траєкторій.

На практиці це означає, що старшокласники мають отримати ширший вибір предметів і профілів, а навчання після дев’ятого класу повинне стати більш спеціалізованим.

Однак проєкт не дає читачеві однозначної відповіді, якою саме буде мережа. В одному розділі йдеться про запуск «мережі ліцеїв» профільної школи, в іншому — про функціонування одного академічного ліцею у громаді.

Це принципова різниця. Від неї залежить, у яких закладах залишаться 10–12 класи, куди їздитимуть старшокласники, які профілі вони зможуть обирати, як організують підвезення і що станеться з іншими нинішніми ліцеями.

Тому до затвердження стратегії громаді варто побачити не лише загальну обіцянку створити профільну школу, а зрозумілу модель: які заклади стануть гімназіями, який заклад або заклади працюватимуть зі старшими класами, скільки профілів буде доступно та як зміни позначаться на дітях.

Громада загалом задоволена освітою, але дві третини учнів користуються додатковими послугами

Під час підготовки документа відділ освіти провів електронне опитування. У ньому взяли участь 939 людей — учні, батьки, педагоги, керівники та інші мешканці.

Результати загалом позитивні: 70,4% респондентів задоволені якістю навчання, 70,9% позитивно оцінюють роботу керівників закладів, 85,4% вважають адміністрації відкритими до діалогу, 85% називають освітнє середовище комфортним, а 86,2% підтверджують дотримання прав дитини. Організацією підвезення задоволені 60,4% опитаних.

Понад половина респондентів вважає, що діти отримують у школах практичні навички, потрібні в повсякденному житті. Найважливішим завданням школи 61,4% учасників назвали підготовку до НМТ.

Водночас 65,2% учасників опитування повідомили, що користуються додатковими освітніми послугами. Фактично йдеться про репетиторів, курси та інші заняття поза межами основного навчального процесу.

Це один із найважливіших сигналів у всій стратегії. Високий попит на репетиторство не обов’язково означає низьку якість шкіл: частина дітей готується до конкурсного вступу, прагне отримати високі бали або поглиблено вивчає окремі предмети. Проте коли додаткові заняття стають потрібними більшості, виникає питання, чи достатньо дитині звичайного шкільного уроку для засвоєння програми та підготовки до НМТ.

Це також питання рівності. Родини мають різні фінансові можливості, тому залежність результатів навчання від платних занять може збільшувати розрив між учнями.

У SWOT-аналізі автори документа прямо віднесли високий рівень звернення до репетиторів до слабких сторін системи. Однак серед показників майбутньої ефективності немає конкретної цілі, наприклад, скоротити частку дітей, які потребують регулярних платних занять, або оцінити, з яких саме предметів ця потреба найбільша.

Чого хочуть учасники освітнього процесу

Відповідаючи на запитання про бажані зміни, учасники опитування найчастіше обирали цілком практичні речі.

За діаграмою, наведеною у стратегії, 44,1% хочуть покращення матеріально-технічної бази, 43,3% — підвищення зарплат, по 40,6% — сучаснішого обладнання та зменшення обсягу домашніх завдань, 38,8% — покращення якості харчування, 31,3% — кращого провітрювання приміщень, 30,1% — сучаснішої спортивної інфраструктури. Лише 11,2% відповіли, що змін не потрібно.

Ці результати показують, що учасники освітнього процесу загалом не ставлять під сумнів існування чи роботу закладів, але очікують кращих умов, меншого перевантаження та відчутнішої підтримки педагогів.

Водночас у текстовій частині документа не деталізовано, скільки саме серед 939 опитаних було учнів, батьків, педагогів та керівників. Без такого розподілу важко зрозуміти, чия позиція переважала у відповідях. Наприклад, запит на підвищення зарплат може частіше звучати від педагогів, а зменшення домашніх завдань — від учнів і батьків. Для подальших рішень цей поділ має значення.

Інклюзивних класів і дітей, які потребують підтримки, стає більше

Окремий великий розділ стратегії присвячений інклюзивній освіті.

У 2022–2023 навчальному році в школах громади діяло 12 інклюзивних класів, у 2024–2025-му — вже 17. Кількість дітей з особливими освітніми потребами за цей час зросла з 47 до 56.

Інклюзивні класи та групи, за даними документа, повністю забезпечені асистентами вчителів і вихователів. Кількість ресурсних кімнат збільшилася з трьох до п’яти. У 2025 році Інклюзивно-ресурсний центр провів 95 комплексних оцінок розвитку дітей та 1896 корекційно-розвиткових занять.

Це сильна сторона системи. Проте фізична доступність закладів залишається частковою. Пандуси та кнопки виклику встановлені, але доступ до верхніх поверхів для маломобільних людей у багатьох будівлях залишається обмеженим. Санвузли, облаштовані за вимогами безбар’єрності, є лише у частині закладів.

Стратегія ставить амбітну мету — створити безбар’єрне середовище в кожному закладі та охопити якісним супроводом усіх дітей, які його потребують. Однак для цього необхідно оцінити не лише наявність пандуса біля входу, а весь маршрут дитини: від подвір’я і туалету до їдальні, спортивної зали, укриття та навчального кабінету.

Кадри: досвідчені педагоги є, але молодих спеціалістів потрібно втримати

У дитсадках громади працюють 125 педагогічних працівників, у школах — 227.

Більшість шкільних педагогів мають значний досвід і високі кваліфікаційні категорії. Водночас стратегія визнає професійне вигорання та високий рівень стресу, брак логопедів і психологів у дошкільних закладах, недостатню практичну підготовку молодих педагогів, старіння кадрів з окремих предметів, низьку оплату праці та ризик відтоку молодих спеціалістів.

Для розв’язання цих проблем пропонують запроваджувати наставництво, педагогічну інтернатуру, премії та інші стимули для молодих учителів і наставників.

Це правильний напрям, але поки він описаний переважно як намір. У документі немає розрахунку, скільки молодих спеціалістів громада планує залучити, яких саме предметів найбільше бракуватиме через три-п’ять років і скільки коштів необхідно для місцевих програм підтримки.

Без такого кадрового прогнозу громада ризикує відремонтувати кабінети й придбати обладнання, але не мати достатньо фахівців, які зможуть повноцінно з ним працювати.

Три цілі стратегії

У документі визначено три основні напрями розвитку.

Перший — сучасний освітній простір. До нього віднесли укриття, пожежну безпеку, відеонагляд, харчоблоки, медичні кабінети, інтернет, комп’ютерну техніку та залучення грантових коштів.

Другий — якість і доступність освіти. Він охоплює дошкільну мережу, профільну старшу школу, Нову українську школу, STEM-освіту, олімпіади, Малу академію наук та професійний розвиток педагогів.

Третій — виховання і соціалізація. Йдеться про учнівське самоврядування, волонтерство, громадянську освіту, профорієнтацію, співпрацю із підприємствами, закладами професійної та вищої освіти.

У результаті учні мають отримувати конкурентоспроможну освіту в безпечних умовах, а заклади — сучаснішу матеріальну базу.

Проте між широкими освітніми цілями та переліком конкретних інвестицій є помітний дисбаланс. Більшість прорахованих проєктів — це дахи, фасади, дороги, огорожі, їдальні та опалення. Значно менше конкретики щодо психологічної підтримки, подолання освітніх втрат, зменшення залежності від репетиторів, мовної підготовки, сучасних методик чи залучення молодих учителів.

Інфраструктура необхідна, але сама по собі нова покрівля не покращить результати навчання. Для цього потрібні сильні вчителі, якісні програми, регулярне оцінювання знань і підтримка дітей, які мають прогалини.

На ремонти та модернізацію потрібно понад 214 мільйонів гривень

Стратегія містить перелік інвестиційних проєктів для шкіл і дитсадків. За підрахунком редакції, їхня загальна орієнтовна вартість становить близько 214,3 мільйона гривень.

Найбільший пакет передбачений для Ліцею №2 — близько 60 мільйонів гривень. Серед планів: термомодернізація будівлі та даху — 40 мільйонів, оновлення харчоблоку й обідньої зали — 12 мільйонів, модернізація системи опалення — 3 мільйони, облаштування території, огорожі та входів — 5 мільйонів.

Для Ліцею №4 заплановано проєкти загальною орієнтовною вартістю 43,5 мільйона гривень. Найдорожчі — утеплення фасаду за 20 мільйонів та облаштування стадіону за 9 мільйонів.

Для Ліцею №3 перелік проєктів оцінюється у 41,5 мільйона гривень. Зокрема, 20 мільйонів планують спрямувати на оновлення їдальні, 10 мільйонів — на подвір’я, 8 мільйонів — на теплоізоляцію будівлі та 3,5 мільйона — на безбар’єрний центральний вхід.

Для Ліцею №1 передбачено близько 18,6 мільйона гривень: ремонт та утеплення даху, фасаду, прибудинкових доріжок і встановлення сонячної електростанції.

На два проєкти Заозерненської гімназії потрібно орієнтовно 20 мільйонів гривень — утеплення фасаду та капітальний ремонт системи опалення.

Серед дитсадків найбільший пакет має ЗДО №2 «Казка» — 18 мільйонів гривень. Із них 15 мільйонів передбачено на утеплення будівлі. Також заплановані перебудова підвалу ЗДО №3 «Дзвіночок» під укриття за 3,5 мільйона, ремонт покриття території ЗДО №9 «Джерельце» за 4,5 мільйона та ремонт даху і території ЗДО №8 «Ромашка» за 4,7 мільйона гривень.

Ці цифри не варто сприймати як уже виділені гроші. Частина розрахунків є лише попередньою, а для деяких проєктів прямо зазначено, що вартість визначена без проєктно-кошторисної документації та за цінами 2026 року. Через інфляцію, зміну вартості матеріалів і майбутнє виготовлення документації остаточні суми можуть суттєво відрізнятися.

Звідки мають узяти гроші

Стратегія називає чотири основні джерела: місцевий бюджет, державний бюджет і субвенції, гранти та донорську допомогу, а також позабюджетні надходження, включно з благодійною підтримкою.

Однак у документі немає зведеного фінансового плану, який показував би, скільки із необхідних 214,3 мільйона громада здатна профінансувати самостійно, на які проєкти вже є джерела коштів, а які залежать від майбутніх грантів.

Так само не визначено зрозумілої черговості. Усі ремонти можуть бути потрібними, але за обмеженого бюджету громаді доведеться обирати між укриттям, дахом, харчоблоком, стадіоном, фасадом чи огорожею.

Логічно, щоб першими були проєкти, які безпосередньо впливають на безпеку дітей, безперервність навчання, санітарні умови та збереження будівель від руйнування. Після цього — енергоефективність, обладнання й благоустрій.

У самій стратегії зазначено, що в разі дефіциту бюджету першочерговими мають бути безпека та доступність. Але у таблиці інвестицій проєкти не розподілені за рівнем терміновості.

У фінансовій частині є неузгоджені цифри

Проєкт потребує також технічного доопрацювання.

Наприклад, у таблиці фінансування матеріально-технічної бази за 2025 рік зазначено 6,455 мільйона гривень поточних видатків та 15,158 мільйона капітальних. Разом це 21,613 мільйона гривень.

Однак у наступному текстовому поясненні сказано, що загальний обсяг видатків у 2025 році становив 10,158 мільйона гривень. Не збігаються також наведені показники за 2022 рік.

Це може бути звичайна редакційна або арифметична помилка, але перед затвердженням документа її потрібно виправити. Стратегія має стати основою для багатомільйонних рішень, тому цифри повинні бути однозначними й перевіреними.

Є й інші розбіжності. В одному місці вказано, що у громаді функціонують сім дитсадків і дошкільний підрозділ, в іншому аналізується робота п’яти садочків та одного підрозділу. Кількість школярів станом на близькі дати також подана по-різному — 2596 і 2607.

Такі відмінності не обов’язково змінюють загальну картину, але у фінальній версії документа має бути пояснено, які саме заклади фактично працюють, які призупинені чи реорганізовані та якою є точна кількість дітей.

Як контролюватимуть виконання

Відділ освіти має щороку до 15 лютого готувати звіт про виконання стратегії за попередній рік. Його повинні оприлюднювати для громади та розглядати на засіданні міської ради.

Серед запланованих показників — частка укриттів, що відповідають вимогам, кількість модернізованих харчоблоків, забезпечення закладів інтернетом, кількість нових STEM-лабораторій, доступність дитсадків, підвезення учнів, кількість молодих педагогів, охоплених наставництвом, результати олімпіад і конкурсів МАН, охоплення учнів профорієнтацією та кількість учнівських проєктів, які отримали фінансування.

Наявність показників — сильна сторона документа. Водночас частина з них поки не має конкретної стартової та цільової цифри.

Наприклад, недостатньо просто рахувати кількість модернізованих кабінетів або проведених заходів. Важливо бачити, чи покращилися знання учнів, чи зменшилася кількість дітей із навчальними втратами, чи стало менше випадків булінгу, чи скоротилася залежність від репетиторів і чи залишаються випускники конкурентними після переходу до нової моделі старшої школи.

Що у стратегії є сильним

Документ не приховує ключових проблем: скорочення кількості дітей, старіння кадрів, вигорання педагогів, потребу в оновленні обладнання, високий попит на репетиторів, недостатню доступність будівель і залежність великих ремонтів від зовнішнього фінансування.

Важливо й те, що стратегія охоплює не лише ремонтні роботи, а також інклюзію, психологічну підтримку, профорієнтацію, наставництво, учнівське самоврядування та співпрацю з бізнесом.

Прописане щорічне звітування створює можливість для громадського контролю.

Однак остаточна якість стратегії залежатиме від того, чи перетворяться загальні формулювання на конкретні рішення з відповідальними особами, термінами, джерелами фінансування та вимірюваними результатами.

На які питання варто отримати відповіді до затвердження

Громадське обговорення матиме сенс, якщо під час нього обговорюватимуть не лише окремі ремонти, а й майбутню модель освіти.

1. Якою буде мережа шкіл після запуску трирічної профільної освіти та де навчатимуться учні 10–12 класів?
2. Які заклади можуть бути реорганізовані через скорочення кількості дітей?
3. Які з інвестиційних проєктів є першочерговими та на які вже знайдено кошти?
4. Як розподілятимуть фінансування між закладами і за якими критеріями?
5. Які конкретні кроки планують для зменшення освітніх втрат і залежності від репетиторів?
6. Як громада залучатиме молодих учителів, психологів, логопедів та інших дефіцитних фахівців?
7. Якими будуть конкретні цільові показники якості освіти у 2030 році?
8. Як врахують думку жителів сіл громади, для яких підвезення та збереження доступу до освіти мають особливе значення?

Стратегія освіти — це не просто перелік майбутніх ремонтів. Вона має дати відповідь, де і як навчатимуться діти, яку підтримку отримуватимуть учителі, як громада реагуватиме на демографічний спад і за якими показниками мешканці зможуть оцінити результат через п’ять років.

Як долучитися до обговорення

Пропозиції та зауваження приймають до 17 липня 2026 року включно.

Їх можна надіслати на електронну адресу [email protected], вказавши у темі листа «Пропозиції до Стратегії освіти», або подати письмово за адресою: вулиця Процишина, 91, Ладижин.

Громадські слухання відбудуться 17 липня о 10:00 у сесійній залі Ладижинської міської ради. Реєстрація розпочнеться о 09:00. Учасникам необхідно мати паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Консультації надає відділ освіти за телефоном +380 96 756 99 43.