Ладижинська громада сьогодні гідно провела в останню путь солдата Збройних Сил України, захисника Василя Васильовича Червонецького.

Василь народився 12 квітня 1967 року в селі Велика Стратівка. Його дитинство було нелегким — ще зовсім маленьким він втратив маму. Опіку та турботу про хлопця взяла на себе старша сестра Лідія, яка стала для нього найближчою людиною та підтримкою в житті.

З юних років Василь був працьовитим і відповідальним. Уже після 8 класу пішов навчатися на тракториста-комбайнера. Згодом здобув також спеціальність кранівника.

Усе своє життя чесно трудився: працював у колгоспі, на заводі силікатної цегли, а пізніше — у МХП «Зернопродукт». Загалом мав понад 40 років трудового стажу.

Василь був не лише роботящою, а й надзвичайно обдарованою людиною. Мав гарний голос, любив співати, мріяв стати відомим музикантом. Та складна доля сироти не дала можливості здійснити ці мрії. Усе те світле й добре, чого сам не зміг реалізувати, він прагнув втілити у своїй єдиній доньці.

«Рідні, друзі та всі, хто знав Василя, пам’ятатимуть його як доброго, щирого, чуйну людину, люблячого чоловіка та турботливого батька. Коли Україна покликала своїх синів до захисту держави, він без вагань став до лав Збройних Сил України. Служив на посаді номера обслуги механізованого відділення, мужньо та гідно виконуючи свій військовий обов’язок,» – написав в.о міського голови Ладижина Олександр Коломієць.

9 березня 2024 року Василь зник безвісти. Згодом стало відомо, що він героїчно загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України.

Траурна церемонія прощання відбулась на площі Фонтанів.