З початку 2026 року на Вінниччині зареєстрували 10 випадків хвороби Лайма. Це вдвічі менше, ніж за цей самий період минулого року. Загалом за 2025 рік зафіксували 392 випадки.

Серед районів Вінниччини, де найчастіше фіксують цю хворобу — Вінницький та Хмільницький. Про це Суспільному повідомив директор центру контролю та профілактики хвороб Ігор Матковський.

За словами лікарки-інфекціоністки Ірини Стефанюк, не кожен кліщ переносить хворобу Лайма, але визначити це самостійно майже неможливо, тому кожен укус треба сприймати як потенційно небезпечний.

“Не всі люди завжди можуть спостерігати укус кліща, тому що коли він кусає, він в своїй слюні має анестетики, ми не відчуваємо біль, коли відбувається укус. Іноді буває так, що при хворобі Лайма оцієї характерної кільцевої еритеми немає. Тобто це такі симптоми, як якась фебрильна температура, якась слабкість, болі в суглобах тощо, щось нетипове”, — сказала Ірина Стефанюк.

За її словами, лікарям часто доводиться працювати саме з наслідками.

“Ця інфекційна хвороба може уражати не тільки в вигляді цієї еритеми, це може бути і ураження суглобів, серця, нервової системи, а з цими хворобами вже складніше працювати. Тобто це може бути і міокардит, і порушення провідності серця, може бути ураження нервової системи в вигляді паралічів, можуть бути ураження суглобів у вигляді запальних процесів, це можуть бути великі суглоби, утруднена хода, болі”.

Найтиповішим симптомом хвороби Лайма лікарка назвала мігруючу еритему — почервоніння у вигляді кільця, яке з часом збільшується.

“Мігруюча еритема — це сам слід від укусу. Таке почервоніння в центрі, шкіра навколо звичайного кольору, і по периферії почервоніння. Чому вона називається мігруюча? Вона збільшується в розмірі, ніколи не болить, не свербить, її можна помітити тільки візуально. Вона може бути блідою, може бути яскраво-червоною. Якщо це такі місця, наприклад, за вухом, на шиї, то людина може не помітити. Тому потрібно себе оглядати ось так кожного дня після укусу кліща”, — сказала Ірина Стефанюк.

За словами інфекціоністки, антибіотикопрофілактику проводять у випадках, коли кліщ перебував на тілі понад 36 годин, а з моменту укусу минуло не більш як 72 години.

“Тобто, якщо ви вже помітили мігруючу еритему, ось це збільшене кільце, ми вже не говоримо про профілактику, ми говоримо про лікування. Якщо ви просто помітили після укусу якесь почервоніння і не знаєте, що це було, що з ним робити, краще теж звернутися до лікаря, лікар пояснить, щоб не було цієї зайвої тривожності і неправильних маніпуляцій”, — розповіла Ірина Стефанюк.

Також лікарка наголосила: не всіх кліщів потрібно нести на аналіз, головне — правильно їх видаляти. Не варто тиснути кліща, крутити його, змащувати олією чи підпалювати, адже це може підвищити ризик інікування. Найкраще витягати його пінцетом або спеціальним гачком-виймачем.

“Борелії, які можуть в ньому бути, цей збудник, який викликає хворобу Лайма, він розташований в кишківнику. Коли ми починаємо його тиснути, разом зі слиною кліщ виділяє і ці борелії. Тобто ми збільшуємо ймовірність інфікування. Ми просто його витягуємо пінцетом або спеціальним гачком-виймачем для кліщів. Вони є в аптеці, можна їх замовити, щоб вони були в доступі в кожного”.

За словами Стефанюк, після кожного перебування на вулиці необхідно уважно оглядати себе, особливо ділянки з тонкою шкірою та природні складки тіла. Також бажано приймати душ — це допоможе змити кліща, якщо він ще не встиг присмоктатися.