У Вінниці відбулася міжвідомча нарада, яка може визначити, якою буде аграрна економіка України найближчими роками. У центрі дискусії — відхід від сировинної моделі та ставка на переробку.

Зустріч 21 квітня зібрала представників парламенту, уряду, бізнесу та виробників регіону.

Головний меседж, який звучав під час наради: український агросектор більше не може залишатися донором дешевої сировини. Переробка — це не лише про додану вартість, а про виживання економіки в умовах війни та конкуренції на зовнішніх ринках.

Вінниччина у цій логіці — один із показових регіонів. Тут уже сформовано кластер переробної промисловості — від молочної та м’ясної галузей до виробництва борошна, олії та напоїв. Саме такі регіональні кейси влада розглядає як базу для масштабування.

Паралельно держава намагається підштовхнути бізнес до інвестицій. Серед інструментів — компенсація до 25% вартості української техніки та обладнання, грантові програми для переробки, а також ініціативи для енергетичної автономії підприємств. В умовах війни це вже не питання ефективності, а питання стійкості.

Окрему роль у цих процесах відіграє парламентський аграрний комітет. Його член, народний депутат від Вінниччини Микола Кучер, під час наради прямо пов’язав розвиток переробки з євроінтеграційним курсом України:

“Розвиток аграрної переробки є особливо важливим в контексті євроінтеграційних процесів. Він створює передумови для інтеграції українських агропідприємств у міжнародні виробничі ланцюги доданої вартості”, — наголосив Кучер.

За його словами, комітет веде постійні консультації з бізнесом і експертами, готуючи зміни до законодавства, які мають спростити розвиток переробної галузі, передусім у харчовій промисловості.

Про системні зміни говорить і апарат комітету. Керівник секретаріату Олександр Старинець нагадав, що вже ухвалені рішення, які мають змінити правила гри: запуск Державного аграрного реєстру та створення Виплатної агенції. Вони повинні забезпечити прозорість розподілу підтримки і привести систему ближче до європейських стандартів.

У нараді також взяли участь Ірина Борзова, Тарас Висоцький, Наталя Заболотна та представники аграрного бізнесу.

Попри робочий формат, дискусія у Вінниці окреслила стратегічну дилему: або Україна переходить до виробництва продукту з доданою вартістю, або й надалі залишатиметься експортером сировини з обмеженим економічним ефектом для громад.

Для громад, подібних до Ладижинської, розвиток переробки — це шанс перейти від ролі постачальника сировини до повноцінного виробника готової продукції. А отже — залишати більше грошей у місцевому бюджеті та створювати робочі місця на місці.