Лариса Куроптєва щороку випікає паски для ладижинців. Базовий рецепт святкової випічки має свою легенду, яку передають один одному ченці Почаївського монастиря.

Арт-кав’ярня «Фредерік» завжди сповнена естетичного змісту та пахощів апетитної випічки. Зараз, перед Великоднем, її тонкий і неймовірно домашній аромат відчувається вже з вулиці.

Власниця кав’ярні Лариса Куроптєва починає випікати паски за тиждень до свят. При цьому завжди пропонує щось новеньке, авторське. Усі інгредієнти — натуральні: від складників тіста до зовнішнього дизайну. Тому й кольори квітів, гілочок та метеликів, які символізують душу, — дуже ніжні.

Новинка цього року — паска без родзинок.

— Діти часто просять без родзинок, — пояснює Лариса. — Тому я вирішила зробити дитячий варіант пасочки на італійський манер: трошки просочити, з шоколадом і мигдалем. Взяла 100 грамів дріжджів — а в мене з цих ста грамів вийшла величезна миска опари!

— Це ж добре! На всіх ладижинців вистачить пасок! Думаю, вони у вас не затримуються.

— Так, одного року навіть сама залишилася без паски, бо дуже шкода стало людину, яка прийшла, а вони закінчилися.

— Коли ви почали випікати паски? З чого все почалося?

— Почалося… з послушника Почаївського монастиря, Віктора. Йому тоді було трохи за двадцять років. Він навчався у духовній семінарії, приїхав у Ладижин до своєї родички — працювати, ставати на ноги. Кав’ярня тоді лише запрацювала. Вітя прийшов до нас. Саме він і навчив мене працювати з тістом.

— Хлопець, монастир, тісто – цікаве поєднання!

— Так. У Почаєві є пекарня, і там існує легенда про пекаря, який у них став святим. Він випікав хліб у часи великої скрути чи облоги монастиря. Завдяки його щирій молитві, невеликої кількості борошна вистачало, щоб нагодувати всю братію та численних біженців. А ще старець ніколи не починав замішувати тісто без спеціального правила та молитви, тому хліб не черствів тижнями і мав цілющі властивості. Рецепти передаються до цих пір. Вітя там навчився  і мене навчив  робити дуже хороше пісне тісто на хліб, здобне — на пиріжки. Стверджував, що ті рецепти — саме від першопекаря.

— І паски?

— І паски. Казав, що перш ніж ставити паску, треба «почистити» голову, звільнитися від негативу й агресії. Щоб був радісний, світлий настрій. Так що я — його учениця. До слова, в монастирі він не залишився, бо, все ж –  життєлюб.

— І ви досі готуєте паски на основі того рецепта, якого він вас навчив?

— Так. Це легендарне тісто називається «олександрійське». Я поділюсь рецептом. Це буде на дві пасочки. Беремо 200 г пряженого молока (можна змішати з ряжанкою), 210 г цукру, 100 г вершкового масла, 2 яйця і 2 жовтки, 30 г «живих» дріжджів — це буде опара. Замішуємо і залишаємо на 8–10 або й 12 годин. Зазвичай — на ніч. А потім додаємо 1,5 столової ложки коньяку або рому, пів чайної ложки солі, 600–700 г борошна — скільки візьме тісто. І обов’язково грамів 150 цукатів. Це можуть бути просто родзинки, курага, манго, журавлина — хто що любить. Перед додаванням сухофрукти потрібно промити, залити окропом на пару хвилин, а після того, як злиєте воду, — підмаринувати коньяком або ромом.

— Тісто має бути круте чи «легке»?

— Воно має бути не забите і липке. Щоб із ним працювати, потрібно постійно змащувати руки та поверхню олією. Коли тісто вже такої консистенції, що можна взяти в руки, — ділите його на дві пасочки. Форми можна вистелити пергаментом так, щоб він був вищим за краї — пасці буде куди рости. Залишаєте на півтори години — і потім у духовку. Випікати при 180 градусах до години, перевіряючи готовність шпажкою. Потім покриваємо глазур’ю: білковою чи на згущеному молоці. Якщо не плануєте глазурувати, тоді перед випіканням обов’язково змастіть паски жовтком. І — до церкви.

— І, насамкінець, як порадите ладижинцям готуватися до випічки?

— Залишіть негаразди й недобрі думки. Створіть собі хороший настрій музикою, приємною справою чи фізичними вправами, та навіть чимось смачним… Тим, що вас справді радує.  А коли думки будуть впорядковані — можете братися до тіста. Вкладайте у свою роботу найкраще, що хотіли б побажати найдорожчим – і щасливого всім Великодня. Христос Воскрес!

Автор: Оксана ГАЙСИН