Коли в Ладижині зникає світло, місто наповнюється гарчанням генераторів. Без них у наших нинішніх реаліях більшість підприємств були б приречені на повільне вимирання. Тому генератори, хоч і важкі для слуху людей, водночас милозвучні для бізнесів, яким вони допомагають переживати складні часи, а громаді — вижити. Нарівні з потужними галасливими генераторами по місту працюють і «тихі електростанції» — генератори інверторні.
Перші «пункти незламності»
У жовтні 2022-го ладижинці вперше почули: у небі — звук «мопедів», на землі — вибухів. А в листопаді, після сьомого масованого ракетного удару держави-терориста по нашій енергетиці й зупинки всіх атомних енергоблоків країни, у блекауті опинилася вся Україна.
У Ладижині не було світла і тепла, а в ладижинців — чіткого розуміння, як з отим усім жити далі. Місто занурилося у суцільну темряву і тривогу. Але не надовго!
На перетині вулиць Будівельників і Наконечного засвітилися вогники магазину автозапчастин «Форсаж» Михайла Фадієвського. На вулиці Процишина — маленький кіоск навпроти базару з цигарками та різним корисним для дому дріб’язком.
«Треба було якось виживати, — розповідає власник кіоска Анатолій Древницький. Його у місті добре знають, бо чоловік багато років пропрацював фельдшером на «швидкій». — Підтримувати бізнес, підтримувати людей, які до тебе приходять. Насправді думка визрівала раніше, бо добре пам’ятається обледеніння 2000 року. Але Ладижин — місто енергетиків, і ніхто особливо не думав, що можемо бути без електропостачання. Ми завжди були зі світлом. Та коли почалася повномасштабна війна, однозначно потрібно було щось робити. На той час генератори миттєво стали дефіцитними. Мені допоміг племінник, який має свій бізнес у Вінниці. Я придбав тоді генератор на 2,5 кіловата. На світло і трохи погрітися вистачало. Трохи пізніше на ринку почали з’являтися різні варіанти, і мені порадили взяти потужніший — інверторний генератор. То вже і на світло вистачало, і кавомашина працювала».

Продовольча безпека
Ладижинці пригадують, як на початку великої війни з полиць маркетів зміталися всі продукти, а які-неякі завози були лише у верхньому «Люкс-Маркеті». Під час блекауту світло тут з’явилося теж раніше, ніж в інших.

Сюди, як нічні метелики на світло (листопадовий світловий день — короткий), зі всього міста сходилися ладижинці, утворюючи черги через увесь зал.
«Набрав, пам’ятаю, якихось консервів, бо готувати не було як — газу ж у нас немає, — розповідає житель будинку 7/2 Олександр. — Хліб, яйця, молоко… Іду додому, на вулиці — тьма тьмуща, тільки й дивись, щоб ні з ким не зіштовхнутися. А вже спускаюся вниз — світиться кіоск навпроти базару, і аж на душі ясніше».
Один за одним оговтувалися та налаштовувалися на роботу без світла інші малі й великі ладижинські продуктові магазини.
«Дельфін», «Фора», АТБ, обидва «Люкс-Маркети», «Поділля», «Наш Караван»… Сьогодні для них практично неважливо, є енергопостачання чи ні — вони мають власні альтернативні джерела живлення, які, втім, не скрізь і не з усім справляються. Як у «Пан Економі».
«Коли відключається світло, пекарня і піцерія у нас не працюють, — ділиться керуюча магазином Юлія Нечипорук. — Потужності генератора не вистачає. Зі всім іншим справляємося».

«Генераторний збір»
Сьогодні на генераторах працює більшість ладижинських бізнесів — магазини, банки, пошти, АЗС, аптеки і ветаптеки, салони краси, магазини квітів… І хоч це — додаткові витрати, ніхто не закладає їх у вартість своїх товарів чи послуг. Принаймні, кажуть, що це так.
«Те, що ми змушені переходити на альтернативні джерела живлення, на вартості ліків не позначається. Ціни — які є, такі є, — розповідає провізор аптеки в приміщенні автовокзалу Алла Олійник».

У цій цілодобовій аптеці мають аж дві альтернативи. Якщо відключення світла припадає на день — живляться від генератора, з яким аптекаркам допомагають хлопці-сусіди з автомагазину. Вночі аптека працює на акумуляторах, про що сигналять яскраві світлячки на дверях. Акумуляторне світло яскравіше, але заряду вистачає саме лиш на ніч.
«Як тільки відключається світло, у нас іде автоматичне перемикання на генератор, — розповідає продавчиня магазину «М’ясний Майстер» Валентина Кирилюк. — У сильні морози ми з ним трохи мучилися — не заводився, але після того, як почали додавати у солярку антигель, проблема вирішилася. Так, генератор — це додаткові витрати, але на вартості товарів вони, принаймні поки що, не позначаються. Навпаки — після Різдва ціна на м’ясо впала».

Потрібно ставитися з розумінням до того, в яких умовах сьогодні живе більшість людей — для них будь-яке підняття цін стає відчутним, переконаний Анатолій Древницький:
«У Вінниці, знаю, місцями беруть з покупців 2 гривні — на бензин, три — ще за щось… У нас такого немає і не було, ми ціни не піднімали. Ми все розуміємо. Бізнес — це таке: у чомусь треба виграти, а в чомусь і програти».
Якщо й без генератора
А є в Ладижині зовсім маленькі бізнеси, які намагаються триматися на плаву без будь-яких додаткових засобів. Одна з перших ладижинських підприємниць Ірина Жук — єдиний у місті та на велику округу годинниковий майстер. Більше 30 років у будь-яку пору року та погоду вона чекає на своїх клієнтів у маленькому металевому кіоску біля 13-го будинку. А їх з роками лише меншає.
Про жодний генератор Ірина Митрофанівна навіть не мріє. Працює протягом світлового дня. При цьому позицій здавати не збирається.

«Завжди живемо у воєнно-польових умовах, — звично жартує. — Мене питають: як ви тут не мерзнете? А я кажу: спитайте бабу на базарі, яка торгує носками і трусами, чи вона не мерзне? Вони там віками стоять. У сніг і дощ… А я хоч від вітру захищена… Зараз чекаю світла. У мене є тонка робота. За дві години попереднього включення не встигла її зробити».
Півтора року тому помер її чоловік — знатний годинникар. Минулого літа мобілізували єдиного сина. У серпні, в перший свій вихід на позиції в Сумській області, він зник безвісти. Мама чекає і працює.
З генераторами чи без них — ладижинські підприємці трудяться. Кожен займає свою, необхідну для міста, нішу і підтримує там стабільність. Бо в цьому — теж наша перемога. Тримається тил — тримається фронт.
Оксана ГАЙСИН

Add a Comment