Олександр Логвинюк здобув освіту технічного фахівця-механіка у Ладижинському коледжі ВНАУ та багато років працював у рідному місті, зокрема на Вінницькій птахофабриці (МХП). Колеги згадують його як надзвичайно відповідального працівника, товариську людину та майстра будівельної справи, який понад усе любив природу та тварин.

У вересні 2023 року він був мобілізований до Збройних сил України на посаду старшого розвідника-гранатометника десантно-штурмового батальйону.

Герой тривалий час вважався зниклим безвісти з квітня 2024 року. Лише згодом стало відомо, що 27 квітня 2024 року під час запеклого бою з ворогом у населеному пункті Нетайлове Покровського району Олександр отримав поранення, несумісні з життям.

Саме за цю стійкість та вірність присязі Указом Президента України він удостоєний ордена “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.